Чому ми несерйозно ставимося до містики?

314


Незважаючи на достаток інформації про привидів, екстрасенсів, літаючих тарілках і інших явищах зі сфери «непізнаного», мало хто готовий відкрито зізнатися в тому, що вірить хоча б деякі з них. Варто людині розповісти про приключившейся з ним містичної історії, як його піднімають на сміх, крутять пальцем біля скроні або починають переконувати в суто матеріалістичної підґрунтя того, що сталося… Чому ж ми так боїмося «надприродного» і ігноруємо його?

Мабуть, варто почати з того, що люди найчастіше неправильно розуміють сенс слів «містика», «надприродне», «потойбічне», «непізнане». Мова йде не про якомусь вигаданому світі, а сукупності феноменів, які поки що залишаються для людства незрозумілими. І саме тому ми ставимося до них з недовірою.

Закони науки є досить чіткими. Так, там заздалегідь відомий результат, який виходить при збігу різних параметрів. Але ми не знаємо, як виходять, наприклад, привиди. Вони виникають спонтанно і далеко не тоді, коли чекаєш їх спеціально.

Основна властивість явищ з області парапсихології та суміжних з нею сфер – їх невідтворюваність. Тобто якщо таке явище мало місце одного разу, це не означає, що воно повториться знову, навіть якщо час, місце та інші складові будуть аналогічні. «А раз це виходить не завжди, то цього не може бути ніколи!» – міркують скептики і ортодокси.

Насправді може, але не обов’язково трапиться. До речі, наша класифікація аномальних і містичних явищ може неправильно оцінювати їх природу. Так, якщо взяти феномен привидів, то одні очевидці оповідають про фантомах, схожих на реальних людей, інші – про розмитих фігурах, треті – і зовсім про незрозумілі світлових згустках… А з чого ми взяли, що це явища одного порядку? Можна припустити, що в одних випадках примари є плодом нашої уяви, в інших це дійсно душі вихідців з того світу, а в третіх – прояви якихось випромінювань…

Якщо взяти ще одне поширене явище області потойбічного – полтергейст, то тут все ще менш однозначно. Як показують розслідування подібних епізодів, в більшості випадків до сторонніх шумів, переміщенню предметів, протікання і спалахів призводять фізичні чинники на зразок проблем з вентиляцією, акустичних та оптичних ефектів, несправностей у комунікаціях, близькості різних об’єктів типу залізниці і, нарешті, природних явищ. Іноді авторами «полтергейсту» є пустотливі діти або мистификаторы (у кожного свої причини так чинити). І лише приблизно один відсоток випадків не знаходить ніякого пояснення. Але це ще не означає, що тут замішані будинкові або інші сутності з «тонкого» світу.

Дивно слухати і людей, які стверджують, що не вірять в НЛО. Адже абревіатура розшифровується як «непізнаний літаючий об’єкт». Ніхто не стверджує, що ці об’єкти пов’язані з інопланетним розумом. Вони можуть бути чим завгодно – світловими ефектами, метеоритами, іграшками, літаками, секретними військовими літальними апаратами…

З різного роду «контактами» вже складніше. Зараз люди все частіше розповідають про зустрічі з інопланетянами, а раніше дивних істот приймали за святих, ангелів і демонів. Але невже всі, хто нібито «зустрічався» з ними, брешуть? Ні, звичайно. Можливо, люди і справді щось бачать, але це може бути як реальним спілкуванням з деякими сутностями, так і галюцинацією (іноді – масового характеру). Це до того, що в кожному випадку потрібно розбиратися з ситуацією конкретно. Але це ще не привід все заперечувати.

Споконвіку люди вірили в прикмети. І в наші дні, яким би інтелігентною і освіченою не була людина, навряд чи серце у нього не трепыхнется, якщо дорогу перебіжить чорна кішка…

Психологи кажуть про так званий «магічне мислення». Нашим предкам було властиво обожнювати навколишній світ, населяючи його в своїй уяві різними духами. Останні могли послати, скажімо, удачу на полюванні або родючість, а могли жорстоко покарати хворобами, нещасними випадками або неврожаєм… Вважалося, що духи гніваються на того, хто не дотримується їх законів. Крім того, надприродні сили могли попереджати як про що загрожує нещастя, так і прийдешніх приємні події. Так і виникли повір’я про чорну кішку, що обіцяє неприємності, про те, що умывающаяся кішка «намиває» гостей, про те, що не можна свистіти в будинку або вимітати сміття за поріг – грошей не буде… На перший погляд, прямий зв’язок між цими речами відсутня. Але все ж мало хто ризикне зайвий раз гнівити долю. Зате в розмові з сторонніми ми будемо запевняти, що не віримо в містику. Тому що ці явища чи то є, то їх немає… Довести нічого не можна! І навіть якщо щось містичне і станеться, ми в першу чергу постараємося пояснити з позицій здорового глузду – «просто привиділося», «наснилося», «випадковий збіг» і т. д.

Відкрию секрет: насправді ніякої містики не існує! Тобто існує, але тільки в наших головах. Є світ, у всьому його різноманітті, просто ще не всі речі, які в ньому присутні, і не всі його закони нам ясні і зрозумілі. А може, людині не дано усвідомити пристрій світобудови «в деталях». Звідси і віра в містику, і її зворотний бік – скептицизм. Втім, вам вирішувати, як до цього ставитися.