Фото: markaumark/Rusmediabank.ru
Пам’ятаєте, в радянські часи всюди висіли гасла: «Ленін жив, Ленін живий, Ленін буде жити»? Культ особистості більшовицького вождя, схоже, безповоротно пішов у минуле, але ось пафосний гасло обернувся сьогодні абсолютно несподіваною стороною. А точніше, окультної…
Двійник у Кремлі
Чутки про привид Леніна циркулюють практично у всіх місцях, так або інакше пов’язаних з його персоною. У Кремлі він з’явився ще за життя вождя, у жовтні 1923 р. До смерті Володимира Ілліча залишалося три місяці. Він тяжко хворів. Ленін прибув у Кремль один, без супроводу і без охорони. Мовчки пройшовся по кімнатах… Коли здивований начальник варти подзвонив в Горки, йому відповіли, що Ленін будинку, відчуває себе погано і нікуди не виїжджав. Очевидці згодом згадували: «двійник» пересувався досить бадьоро, тоді як Ульянов, який переніс напад паралічу, ходив з великим трудом, спираючись на палицю…
А після смерті вождя почалося… То сама собою спрацьовує кремлівська сигналізація, то ночами в опечатаному приміщенні ленінської квартири-музею чуються чиїсь кроки, голоси, звуки меблів, що пересувалися, а то й мимовільно спалахує світло, включається патефон, і з платівок летить ленінський голос…
Як-то в 1993 р. глава єльцинської адміністрації Сергій Філатов, засидівшись у своєму кабінеті за паперами, почув, що нагорі, в музеї, хтось ходить. Він стривожився, викликав охорону, приміщення перевірили, але нічого підозрілого не виявили.
Бачили Леніна і поза стінами Кремля. Як-то, розповідають, його велетенська фігура височіла над Спаської вежею. Цікаво, так як за життя вождь був досить невисокого зросту…
Нерідко Ілліч був людям на вулиці серед білого дня.
Так, відразу три людини, незнайомих між собою, зустріли його на площі Маяковського. Зустрічали його і на Тверській, у Елісеевском магазині, і біля казино, розташованого в кінотеатрі «Пушкінський».
Зустріч на Ливарному
Чомусь привид Леніна неодноразово зустрічали в 1991 р. в Петербурзі на Ливарному мосту. 17 листопада 1991 р. якась подружня пара на підході до Ливарного, в районі Мохової вулиці, побачила попереду низькорослого людини. Він виглядав дуже характерно: борідка, піджак, кепка…
Подружжя вирішило, що це двійник Леніна, можливо, бере участь в якомусь шоу. Вони пішли слідом за незнайомцем в надії наздогнати його і завести розмову – адже не щодня зустрічаєш на вулиці двійників відомих людей! Але невдовзі чоловік з дружиною помітили якусь дивність. Дув сильний вітер, і у всіх перехожих майоріли поли одягу, багато притримували шапки на головах… А «Ленін» ішов по вулиці, як ні в чому не бувало. Поли його пальта не майоріли, кепка з голови не злітала. Ще більш заінтриговані, подружжя продовжували йти за ним на деякій відстані.
Коли «Ленін» проходив повз якогось великого будинку, їм здалося, що він здивовано глянув на цю будівлю. Побудоване воно було вже після смерті реального Леніна.
Дійшли до Ливарного мосту. Очевидці буквально на мить відволіклися, а коли повернулися в бік «двійника», той зник…
Запах пирогів
У Самарі за адресою вулиця Ленінська, 131, розташований будинок-музей Леніна. Хоча прожили Ульяновы в цьому затишному особнячку зовсім недовго, з 1890 по 1893 рр., в радянську епоху будинок, як водиться, перетворили на музей.
За словами співробітників музею, ночами на другому поверсі особняка стали чути чиїсь кроки. Двічі в рік – у день народження та день смерті Леніна – пахне пирогами з яблуками і капустою: саме такі любив Володимир Ілліч при житті… А якось, коли групі школярів екскурсовод демонструвала кавовий сервіз Ульянових, в повітрі розлився відчутний аромат свіжозвареної кави…
Відбувалося щось жахливе. Так, одного разу сторожа почули, як хтось крутить диск спареного телефону, немов набирає номер. Паралельний апарат стояв лише у кабінеті директора. Піднялися в кабінет – там було порожньо… За ніч це траплялося кілька разів. Коли знімали трубку – з неї чулися дивні звуки. Так тривало всю осінь і зиму в тому році, поки директора не перевели в нову адміністративну будівлю.
Як-то ліжко в колишній кімнаті Ілліча вранці виявилася зім’ятому, ніби в неї хтось спав. А інші відвідувачі навіть чули ленінський голос, чомусь закликав здавати партвнески…
Одного разу жінка, яка проходила пізно ввечері повз будівлі музею, побачила у вікні фігуру Леніна. Він стояв з витягнутою вперед рукою, пальці другої руки були закладені за пройму жилетки. Бачення так налякало даму, що та звернулася до втеча.
Пригоди мумії
У Велику Вітчизняну тіло в. І. Леніна евакуювали в Тюмень. Протягом чотирьох років воно зберігалося в стінах колишньої Сільськогосподарської академії, а нині – Державного Аграрного університету Середнього Зауралля, в одній з аудиторій другого поверху. Розповідати про це було заборонено, – за це могли навіть розстріляти. Але чутки все ж ходили. Згодом інформація підтвердилася. В кінці 80-х на стіну повісили меморіальну дошку, а в «траурної» аудиторії обладнали Ленінську кімнату, як це тоді водилося.
Мумію відвезли назад у столицю, а ось в будівлі ночами нібито став з’являтися ленінський привид. І є до цих пір. Кажуть, сторожа в Аграрному університеті дуже не люблять чергувати в нічну зміну.
– Коли я проходжу повз ленінської кімнати, завжди відчуваю себе не дуже приємно, – розповідає студент університету Дмитро Шаріпов. – Відчуття такі, ніби енергетика погана діє — то в жар, то в холод кидає… Іноді ввечері, наприкінці занять, чую кроки. Придивляюсь і бачу — немає нікого!
– Нехороша історія вийшла в Тюмені і з московським академіком Збарским, якого тоді ледь не розстріляли, – продовжує Дмитро. – Мумія стала покриватися чорною пліснявою, і він якимось дивом зміг мумію від неї позбутися. Мабуть, захотів жити. Але ця чорна цвіль з мумії іноді все-таки проступає на стінах…
Можливо, душа Леніна дійсно не може заспокоїтися до тих пір, поки тіло не поховане, як належить…
Саме цікаве Влади Мурманської області оголосили триденну жалобу за 41 загиблому в авіакатастрофі...
41 людина, включаючи бортпровідника, загинули в авіакатастрофі в московському аеропорту Шереметьєво. У момент приземлення лайнер кілька разів підстрибнув на злітно-посадковій смузі, а після жорстких ударів об неї загорівся.
|
