Фото: Zaretska Olga/Rusmediabank.ru
Хотіли б ви, щоб ваша дитина був розумний і талановитий? Впевнена, що більшість відповіла б на це питання ствердно.
Ми заздримо тим, чиї діти демонструють видатні математичні або музичні здібності або, приміром, геніально грають у шахи… Але таке вже це щастя – бути батьками вундеркінда?
…У трирічному віці Павлик уже міг робити в розумі складні обчислення. Трохи пізніше він вивчився швидко читати, в тому числі і підручники мами, яка тоді навчалася в університеті. У п’ять років Павлик навчив маму обчислювати логарифми без таблиць. За допомогою самовчителя опанував музичну грамоту і незабаром вже грав по нотах свої улюблені пісні. У першому класі хлопчик розібрався в періодичній таблиці Менделєєва, а у вісім років зміг вирішити складну задачу з області фізики. Рішення показали академіка Колмогорова. Той похвалив, сказавши, що в його математичній школі для обдарованих дітей таке під силу далеко не кожному. Але взяти Павлика до себе він не міг: в школу приймали тільки старшокласників.
Хлопчика порадили навчати за індивідуальною програмою. Однак такої можливості у батьків не було, і вони віддали Павлика у звичайну загальноосвітню школу. Однак на першому ж уроці математики він отримав одиницю – дитині на заняттях було просто нудно, і він займався своїми справами… Довелося перевести Павлика з першого класу одразу у четвертий. Але там почалися проблеми з однокласниками: адже він був молодший за всіх інших…
У 15 років Паша закінчив школу і поступив в університет, у 18 він вже вчився в аспірантурі. Навчання давалося йому легко, проте, юнак так і не зміг пристосуватися до звичайного життя, обзавестися друзями. Він потрапив у психіатричну лікарню.
Доля у дітей-вундеркіндів складається по-різному. У когось з’являються ознаки душевної хвороби, хтось, не зумівши вписатися в суспільство, кінчає з собою, а хтось їде вчитися і працювати за кордон. Але проблеми є у всіх, кажуть психологи. Найчастіше вони пов’язані з спілкуванням і особистим життям. Звичайні люди «геніїв» просто не сприймають надто ті відрізняються від інших. Часто живуть у якомусь своєму світі, не пристосовані до побутових речей… В дитинстві їх дражнять однолітки, в зрілому віці вони залишаються на самоті. Деяким з них все ж вдається більш-менш адаптуватися до реальності, а це вимагає від них неймовірних зусиль. Вундеркіндами були Вольфганг Амадей Моцарт, Олександр Грибоєдов, Михайло Лермонтов, Костянтин Батюшков, Андрій Вознесенський, Норберт Вінер, Лев Ландау, Григорій Перельман…
Але більшість не справляється. Одна з них – відома російська поетеса Ніка Турбіна. У 10-річному віці дівчинка отримала престижну міжнародну премію «Золотий Лев». До цього з росіянок її удостоювалася тільки Анна Ахматова.
Надалі ні кар’єра, ні особисте життя у Ніки не склалися. У 27 років дівчина загинула, випавши з вікна…
У Росії досить довго не існувало спеціальних систем навчання для обдарованих дітей. Адже до кожного такого дитині потрібен індивідуальний підхід. Лише в 1989 р. у Москві при Психологічному інституті Російської академії освіти з’явилася лабораторія, яка вивчає дитячу обдарованість, стали з’являтися відповідні навчальні заклади, де з обдарованими дітьми починають займатися з п’яти-шести років.
Директор одного з таких ліцеїв Тетяна Володимирівна Хромова розповіла про своїх учнів. Савелій Косенко в 10-річному віці написав підручник з фізики, закінчив середню школу і вступив до вузу, завдяки чому потрапив в Книгу рекордів Гіннесса. У 16 років він завершив навчання відразу на двох факультетах і поїхав на навчання до США. Данило Лантухов закінчив ліцей і вступив в університет, коли йому не було і 12. Ще одна учениця в 13 років поступила на економічний факультет МГУ…
Що ж радять батькам вундеркіндів педагоги і психологи? Як допомогти таким дітям стати повноцінними членами суспільства?
По-перше, кажуть фахівці, такими дітьми не треба захоплюватися, а треба допомагати їм. Якщо ваша дитина ставиться до «особливо обдарованим», спробуйте знайти «товаришів по нещастю» – сім’ї, де ростуть такі ж діти. Не треба примушувати дитину бути таким, як всі, змушувати його дружити зі звичайними дітьми. Швидше за все, йому буде простіше знайти спільну мову з такими ж, як і він.
По-друге, по можливості покажіть дитину фахівцям, проконсультуйтеся з ними. Можливо, вони підкажуть, куди вам звернутися. Постарайтеся влаштувати дитину в спеціальну школу або хоча б організувати заняття за спеціальною програмою. Збирайте інформацію – і якісь варіанти обов’язково знайдуться!
По-третє, не прагніть створити дитині-вундеркінд тепличні умови. З раннього дитинства привчайте його до дисципліни. Пообіцяв – зробив. Якщо він буде займатися тільки тим, чим хоче, і тільки тоді, коли хоче, це зробить його незібраним. Дуже багато колишніх обдарованих дітей ніяк не застосовують свої здібності в зрілому віці, так як їм просто лінь працювати. Таку дитину треба направляти і підтримувати, але не потурати йому. Постарайтеся ставити перед дитиною конкретні цілі і привчити його досягати їх. Також простежите за тим, щоб він займався спортом і вів здоровий спосіб життя. При інтелектуальних навантаженнях це може зіграти вирішальну роль.
Саме цікаве Оксамитові ручки після 30 років
Фото: serezniy/Rusmediabank.ru Красива жінка досконала до кінчиків нігтів. Її обличчя, тіло, волосся притягують захоплені погляди чоловіків і примушують їх до солодким компліментів.
|
