Примарні музеї

526


Фото: Jon Bilous/Rusmediabank.ru
Музеї – місця з особливою атмосферою. Потрапляючи туди, часто відчуваєш себе відрізаним від реального світу.

Невипадково майже з кожним з них пов’язані якісь містичні історії…

Про містику пітерського Ермітажу або московської Третьяковки, як і інших великих столичних музеїв, сказано вже не просто багато, а дуже багато. Дещо менше відомо про містичні явища, які відбуваються в периферійних закладах культури.

Отруєна графиня

У декількох кілометрах від Великого Новгорода, в старовинному кам’яному особняку розташовується адміністрація музею дерев’яного зодчества «Вітославліци». На початку XIX століття власницею будинку була дочка графа Олексія Орлова-Чесменського графиня Ганна, яка була фрейліною при імператорському дворі.

Незабаром після того, як музейна адміністрація влаштувалася в особняку, співробітники стали помічати дивні речі. Так, в тій частині, де імовірно розміщувалися покої графині, лунали загадкові шуми і стуки. Більше того – бачили тут і довгастий згусток, що нагадує жіночий силует…

Кажуть, Ганна Орлова-Чесменська померла при загадкових обставинах – начебто була отруєна. А за радянської влади її останки потривожили, перепоховавши їх. Ось і не знайде її дух собі спокою…

Бліда незнайомка

Буквально кишить привидами краєзнавчий музей в Тольятті. «Коли музей вже закритий і відвідувачів в ньому немає, на моніторі камери стеження я помітила рухоме чорне пляма, – розповідає сторож Лідія Приходько. – Воно ніяк не могло бути тінню, бо ліхтарі вже вимкнули». З часом фантом навіть отримав ім’я – Ведмедик. Ще співробітники помічали бліду жіночу постать. «Вона пройшла по коридору і спустилася в підвал, де у нас знаходиться сховище, – згадує старший науковий співробітник Лідія Любославова. – Ні на кого з наших вона не була схожа, а стороннім вхід в службові приміщення заборонений, тому ми і вирішили подивитися, хто ж це бродить по музею. Але сховище виявилося порожнім».

Шаманські артефакти

У старому корпусі Хабаровського крайового музею ім.Н.І.Гродекова, в залі, де розміщена експозиція «Культура корінних народів», ночами сама собою спрацьовує сигналізація. А ще ходить чутка про те, що оселився у музеї привид колишнього його директора, знаменитого дослідника Володимира Клавдиевича Арсеньєва. До речі, багато експонатів, наприклад, фрагмент шаманського дерева «тэсун», що означає «притулок парфумів», а також дерев’яні фігурки ідолів (сэвэны) він привіз сюди сам. От і ходить тепер, перевіряє свої володіння…

Аномальні явища відбуваються і в Хужирском краєзнавчому музеї ім. Н.М.Ревякіна на острові Ольхон. Їх пов’язують в основному з речами жила близько століття тому шаманки Одэгон, які нині перебувають у складі музейної експозиції, зокрема, прикраси і кінська збруя.

Якийсь місцевий шаман провів у музеї обряд очищення, а потім піднявся на скелю Шамана, прихопивши з собою один з експонатів – наконечник стріли з арсеналу Одэгон. Він збирався викликати дух шаманки. Як тільки шаман зійшов на скелю, погода раптом різко зіпсувалася, хоча до цього день був сонячний. Почалася злива з грозою. А згодом якась особа, що жила неподалік від музею, розповіла, що бачила сидить на ганку будівлі «прозору жінку в білому», яка потім на її очах попрямувала у бік скелі Шаманки…

Цікаво, що «прозору жінку» бачила і група місцевих школярок, які поверталися з дискотеки. Спочатку вони не зрозуміли, що це примара, але коли незнайомка раптом піднялася з драбини і пройшла крізь стіну, дівчата в страху кинулися бігти…

На наступний ранок шаман, який здійснював обряд, розповів, що йому дійсно вдалося викликати дух Одэгон. Та висловила невдоволення з приводу того, що її розлучили з конем. Справа в тому, що збруя її коня не перебувала поряд з іншими речами, а в іншій вітрині. Також примарна шаманка зажадала принести їй в жертву барана. Однак музейні працівники обмежилися ємністю з молоком…

Ілля Муромець і примари анатомички

Водяться привиди і в багатьох київських музеях. Так, на території Києво-Печерської Лаври, за чутками, живе дух Іллі Муромця, мощі якого лежать в одній з печер. У 1996 році хтось невидимий у темряві провів нігтями по щоці екскурсовода Музею атеїзму, залишивши криваві подряпини…

У приміщенні Національного музею історії України, особливо у підвальних приміщеннях, де знаходяться музейні фонди, часом чуються чиїсь кроки. А декому на очі попадаються і примари – жінка, яка блукає по коридорах, човгаючи ногами, фантом засновника і першого директора музею Біляшівського і привид невідомого хлопчика. З приводу останнього стверджують, що це привид маленької неандертальця з печери Тешикташ в Узбекистані, кістяк якого зберігається в музеї.

В коридорах і підвалах будівлі Національного музею медицини на вулиці Богдана Хмельницького, 37, ночами чуються чиїсь зітхання, плач і шепіт. У позаминулому столітті тут розташовувалися анатомічний театр університету Святого Володимира, де студенти-медики вивчали анатомію на доставлених з вулиці трупах безрідних бродяг, а також міський морг. Нерідко трупи бродяг навіть не ховали, так як після студентських занять від тіл залишалися лише фрагменти. Не дивно, що тут водиться так багато неупокоєних душ…