Всі ми в дитинстві запоєм читали «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна» Марка Твена…
Між тим, життя цього письменника була пов’язана з таємничими і загадковими подіями, які змусили його не тільки повірити в сферу паранормального, але і зайнятися її дослідженнями.
Починалася життя Семюела Лэнгхорна Клеменса цілком буденно. Майбутній письменник народився 30 листопада 1835 р. в маленькому містечку Флорида американського штату Міссурі. Згодом сім’я Клеменсов переїхала в інше місто того ж штату – Ганнібал.
Ще в ранньому дитинстві у маленького Сема проявилися ознаки лунатизму. Як-то малюк вночі з’явився в кімнату своєї сестри Маргарет, яка в той час хворіла, і стягнув з неї ковдру. Сам Семмі згодом нічого не пам’ятав, так як проробив все це уві сні. Але через кілька днів Маргарет померла, а мати Сема Джейн Лэнгхорн оголосила всім, що її синочок медіум… В Кентуккі, де вона виросла, побутувало повір’я – хто стягне з ковдру людини, який незабаром має померти, володіє здібностями до передбачення.
Раптова смерть батька змусила 12-річного Семюела шукати способи заробітку. Він працював кур’єром у газеті, друкарським робітникам, золотодобытчиком, робітником на срібних копальнях…
В молодості письменник служив рульовим на кораблі «Пенсільванія», який курсує по Міссісіпі. До речі, його псевдонім Mark Twain означає дослівно «мітка дві сажені» – позначка, яка показує, що досягнута мінімальна глибина, придатна для проходження річкових суден.
У свій час молодший брат Семюела Генрі теж плавав по річці. Але в червні 1858 р. він загинув від нещасного випадку – на пароплаві вибухнув котел. За місяць до смерті брата Семюел побачив її уві сні. Генрі лежав у труні, що стояв на двох стільцях. На грудях покійного лежали білі троянди, серед яких була одна червона. Коли з братом сталося нещастя, Семюел доглядав за ним у госпіталі, але на сьому добу брат помер… Сем, бачачи, що вже нічим не може йому допомогти, заснув від утоми. Прокинувшись, він побачив, що труп брата вже лежить у труні зі світлого металу, точно такому ж, як і у сні. Виявилося, кілька заможних дам, яких зворушили молодість і краса покійного, зібрали гроші і купили цей труну. Чи варто додавати, що стояв він на двох стільцях? Не вистачало лише однієї деталі – квітів. І раптом на очах у Семюела до труни підійшла незнайома літня жінка і поклала на груди Генрі букет білих троянд, в центрі якого алел самотній червоний квітка!
Після цього події початківець літератор впевнився в думці, що іноді людині дано передбачити якісь події майбутнього. З тих пір у Семюела Клеменса прокинувся інтерес до парапсихології. Пізніше, вже будучи відомим письменником, Марк Твен став одним з перших членів Товариства психічних досліджень, що займався вивченням феноменів месмеризма, телепатії та інших паранормальних явищ.
Марку Твену довелося познайомитися з багатьма видатними людьми свого часу. Серед них була слепоглухая Хелен Келлер, яка володіла даром ясновидіння. Вона незбагненним чином знала, що і хто її оточує в даний момент, і навіть вміла читати думки співрозмовників. Телепатичних здібностей юної тоді ще Келлер приводили Твена в справжній захват. Їй, наприклад, вдавалося закінчувати фрази співрозмовника, причому в точності повторюючи думки, що той навіть не встигав озвучити…
Але письменник не був так вже довірливий. Будучи по натурі скептиком, він не раз влаштовував Келлер перевірки. Дізнавшись, що Хелен може багато чого дізнатися про людину, просто торкнувшись його руки, Марк Твен влаштував їй справжній «іспит». Як-то, розпрощавшись з нею, він несподівано повернувся ввечері того ж дня, мовчки наблизився до Хелен і швидко пробіг руками по її волоссю… Дівчина тут же запитала: «Містер Твен, ви повернулися? Щось трапилося?» Після цього письменник беззастережно повірив у її феноменальні здібності. Свої почуття до Хелен він красномовно висловив в листах. «Ти дивовижне створіння, – писав він в одному з них, – саме дивне на всій Землі».
Марк Твен дружив з легендарним вченим Ніколою Тесла, з яким його споріднювала пристрасть до науки і всього таємничого. Це знайшло відображення в романі «Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура», що розповідає про торжество прогресу і поклала початок жанру альтернативної історії.
У 1907 р. Марк Твен був удостоєний ступеня Почесного доктора Оксфордського університету, ніж зворушливо пишався. Однак останні роки його життя були затьмарені глибокою депресією, викликаної смертю найближчих родичів. У 1896 р. померла від менінгіту дочка Твена Сьюзен, в 1904 р. померла його дружина Олівія, а в 1909 р. ще одна дочка – Джейн.
У 1909 р. Марк Твен казав: «Я прийшов у світ з кометою Галлея в 1835 році. Вона прийде знову в наступному році, і я хочу піти з цього світу з нею. Якщо цього не станеться, це буде найбільше розчарування в моєму житті. Ми прийшли разом, ми повинні піти разом».
21 квітня 1910 р., на наступний день після чергового зближення з Землею комети Галлея, письменник помер від серцевого нападу.
Любитель розіграшів і інтриг, Марк Твен продовжував інтригувати своїх читачів і після смерті. Так, останньою написаної їм книгою стала автобіографія. Згідно з заповітом письменника, перший її том був опублікований лише через сто років після його смерті, в листопаді 2010 р. і одразу ж став бестселером). Другий том повинен бути опублікований через двадцять п’ять років після першого (тобто в 2035 р.), а третій – ще через чверть століття (до 2060 р.) Так що автор безсмертного «Тома Сойєра», ймовірно, піднесе нам ще чимало сюрпризів.
Саме цікаве Рижик
Фото: archeophoto/Rusmediabank.ru Гриб рижик на Русі називали великим князем і вважали, що за смаковими якостями він лише трохи поступається білому грибу.
|
