Кремлівські куранти: історія і сучасність

510


Фото: Stepan Kildishev/Rusmediabank.ru
Невід’ємним атрибутом Червоній площі є годинник на Спаській башті Кремля.

Без них ми не уявляємо собі зустріч Нового року, за ним відміряємо московський час. Адже у кремлівських курантів досить бурхлива історія, яка почалася 700 років тому…

Людина з молотом і небесний циферблат

Перші баштові годинники в Кремлі з’явилися в XIV ст. при Великому князя Василя I. Вони являли собою складний механізм і складалися з людської фігури, залізного молота і дзвони. Щогодини «людина» відбивав час, б’ючи у дзвони. У 1491 році, коли замість білокам’яного зводили цегляний Кремль, на Фролівській (згодом Спаської) башті були встановлені перші «класичні» куранти.

У літописах згадується, що в 1624 р. прийшов в непридатність, кремлівський хронометр «списали» і продали Спаському ярославського монастиря за «смішну» ціну в 48 рублів. Якийсь час Спаська вежа залишалася зовсім без годинника. Однак, вступивши у 1625 р. на російський престол, цар Михайло Федорович Романов зробив замовлення на нові баштовий годинник відомому англійському годинникових справ майстра Христофору Головею. «Команда професіоналів» під керівництвом Головея виготовила і встановила на Спаську вежу годинник з тринадцятьма дзвонами. Правда, дізнатися з ним час було не так-то просто: годинник володіли величезним обертовим циферблатом, але не мали звичайних стрілок…

Циферблат був сколочен з дощок і пофарбований в блакитний колір, імітуючи небо. За нього було розкидано безліч зірок з жерсті. Нагорі знаходилося зображення сонця, испускавшего нерухомий промінь, який і грав роль годинникової стрілки. Ділення були позначені літерами старослов’янського алфавіту. Щогодини дзвонили дзвони, яких чувся передзвін більш ніж за 10 верст.

На жаль, в 1626 р. годинник згоріли. Їх відреставрували, але вони постійно барахлили, а в кінці XVII століття і зовсім вийшли з ладу…

Петровські нововведення

Петро I у 1705 р. ввів в Росії єдиний добовий відлік часу і віддав розпорядження замінити старомодне «диво» голландськими баштовими годинами з двенадцатичасовым циферблатом. Вони відбивали не тільки щогодини, але й чверті години, а також грали музику. Однак, годинник постійно ламалися. Під час пожежі 1737 р. дерев’яна «внутрішність» Спаської башти сильно постраждала, а куранти отримали настільки сильні ушкодження, що перестали програвати мелодії.

Катерининські і миколаївські

Катерина II віддала розпорядження демонтувати старі годинники. На їх місце були встановлені інші, з Грановитой палати Кремля. Монтажем на цей раз зайнявся німецький годинникових справ майстер Фац. Так у 1770 р. на вежі з’явилися четверту за рахунком куранти, грали легковажну пісеньку «Ах, мій милий Августин».

Нові куранти, прозвані Екатерининскими, протрималися досить довго. Під час пожежі Москви у 1812 р. вони перестали йти, але були відновлені через три роки майстром Яковом Лебедєвим, за що його удостоїли особливого звання – «майстер Спаських годин». Після цього вони справно йшли більше вісімдесяти років. У 1851 р. їх відреставрували, але для цього довелося замінити всю начинку. Кількість дзвонів збільшилася з 24 до 48: 16 перемістили сюди з Троїцької і 8 – з Боровицької вежі. За повелінням імператора Миколи I відреставровані куранти відтепер в 3 і 9 ч. грали гімн «Коль славен наш Господь в Сіоні», а в 6 і 12 год. – марш лейб-гвардії Преображенського полку.

Кінець музики…

Жовтнева революція, зрозуміло, внесла свої корективи. Під час штурму Кремля робочий механізм курантів був пошкоджений артилерійським снарядом. У годин переламалася стрілка. Лагодження доручили досвідченому слюсареві Миколі Беренсу. До липня 1918 р. годинник вдалося виправити. Правда, тепер в 12 год. дня вони згідно з віяннями часу виконували «Інтернаціонал», а опівночі – «Ви жертвою пали в боротьбі фатальною…»

У 1932 р. за вказівкою Сталіна було виготовлено новий циферблат, який являв собою точну копію старого. Мелодію залишили одну – «Інтернаціонал». Правда, через шість років і він перестав звучати: музичний механізм був визнаний зношеним…

В останній раз в радянську епоху реконструкція Кремлівських курантів проводилася в 1974 р. фахівцями НДІ годинникової промисловості. Годинники були зупинені на 100 днів. За цей час вдалося повністю розібрати механізм і замінити зношені деталі. Також відтепер куранти стали управлятися електронним, а не ручним способом. Але музики вони більше не грали.

Символ відродженої Росії

В наступний раз годинник виконали музичну мелодію лише в 1996 р., на інавгурації першого президента Росії Бориса Єльцина, обраного на другий термін. Опівдні і опівночі відтепер звучала «Патріотична пісня», з 1993 по 2000 рік була офіційним гімном країни, а в три і дев’ять годин – арія «Слався» з опери М. І. Глінки «Життя за царя».

Починаючи з 1999 р. кремлівські куранти стали виконувати новий, офіційно затверджений гімн Росії…