Чорногорія: в країні гір і квітучого граната

49


Фото: Вікторія Антонова
Країни як люди – у деякі з них ми закохуємося з першого погляду. Причому раз і назавжди. Ось така любов з першого погляду у мене трапилася з Чорногорією – дивовижною країною, чарівної і нескінченно прекрасною у своїй первозданності.

Великий лорд Байрон писав: «У момент народження нашої планети, найпрекрасніша із зустрічей землі і моря відбулася в Чорногорії… Коли сіялися перлини природи, на цю землю припала ціла жменя». Вислів, може, й надмірно поетичну, але дуже вже підходить для цієї дивовижної країни, в якій мені пощастило побувати.

Шукати республіку Чорногорія (або Црна Гора, як кажуть місцеві жителі, а також Монтенегро – як її називають європейці) слід на Балканському півострові, на узбережжі Адріатичного моря. Країна невелика і повністю виправдовує свою назву – коли пересуваєшся по ній, здається, що вона суцільно складається з гір. В сусідах у неї – Хорватія, Боснія і Герцеговина, Сербія і Косово, Албанія. На адріатичному узбережжі, куди і тримають шлях практично всі туристи, клімат середземноморський. І справжній рай з червня по вересень. Найпопулярніші міста-курорти – Бар, Будва, Котор, Улцинь, Херцег-Нові. Населення країни – це чорногорці, серби, боснійці, албанці ну і всіх інших потроху. Кажуть тут в більшості своїй на сербському та чорногірському мовами. Ах так, ще: різниця з московським часом -2 години влітку, а розплачуватися за місцеві задоволення слід в євро.

Про необхідне і важливе, ніби, все. Я не буду детально описувати історію, географію, клімат, політичний устрій Чорногорії і т. д. – всієї цієї інформації достатньо на нескінченних просторах інтернету. Я розповім, ЧОМУ варто відвідати цю чудову країну, а заодно поділюся своїми враженнями.

Причина № 1. Це просто як раз, два, три

Побачити чорногорські краси я мріяла давно. І ось коли до тижневого відпустки в кінці вересня залишалося всього нічого, і я зрозуміла, що з візами можу просто не встигнути, мій вибір визначився сам собою. Так-так, одна з важливих причин відправитися в Чорногорію – це те, що віза для відвідин країни не потрібна. Якщо ви не збираєтеся пробути там більше 30 днів, то достатньо закордонного паспорта, а також запрошення або турваучер. Три години польоту на літаку – і ви на місці!

Причина № 2. Рай на землі

З самої першої хвилини, як я ступила на чорногорську землю, вона почала мене дивувати. Аеропорт в Подгориці, де приземлився наш літак – просто крихітний порівняно з Домодєдово або Шереметьєво. Втім, як зазначили мої попутники, вже не в перший раз відпочивали там інший місцевий аеропорт, Тіват, і того менше.

Ми прилетіли вже ввечері, а до Бечічі, передмістя Будви, ще треба було їхати з півгодини. За цей час встигло остаточно стемнеть. Але тим сильніше було захоплення відкрилася картиною, коли наш автобус в черговий раз вильнув на гірській дорозі і виїхав на схил, що відкриває вид на Будву, затишно розташована на березі моря. Темрява заповнена вогниками міста, зоряно-алмазне небо, плавно переходить в море. І відчуття, що ти знаходишся в космосі…

Чорногорія: в країні гір і квітучого граната

У Чорногорії немає такого випещеного сервісу, як у багатьох просунутих європейських країнах. У маленьких містечках немає величезних магазинів і бутиків. Так і п’ятизіркові готелі не зустріти на кожному кроці. Але зате все це з лишком окупається приголомшливою природою. Нескінченні гори, без яких неможливо уявити цю країну; приголомшливе Адріатичне море, яке балувало нас в кінці вересня температурою води +26; квітучі магнолії і гранати, зелені пальми, оливи, кипариси і інше, інше, інше. Красива природа – не рідкість. Але Чорногорія одна з небагатьох країн, яка може похвалитися не штучною, а істинною і трохи дикуватої краси. Мабуть, словами цього не передати. Просто потрібно пройтися ввечері по березі моря, вкритому золотистим піском, помилуватися заходом і вдихнути чисте повітря.

Чорногорія: в країні гір і квітучого граната

До речі, про пісках – тобто пляжах. Вони там різні: піщані, галькові і навіть… бетонні, як у місті Котор (там дуже глибоке море, тому відпочиваючі пірнають у воду прямо з краю бетонної пристані). В Бечічі, де я відпочивала, золотистий пляж, піщаний. Правда, мені цей пісок більше нагадував дрібні гладкі камінчики, а у самої кромки моря є і досить великі і гострі екземпляри. Але особисто я, обережно ступаючи, примудрялася без особливих проблем добиратися до води. Так, ще одна приємність: пляжі там загальні, але багато готелів мають власну територію на березі, де рушники, парасольки і лежаки надають абсолютно безкоштовно.

Чорногорія: в країні гір і квітучого граната

Причина № 3. Старе Місто у Которі

Чорногорія – країна маленька, але і в ній є що подивитися. Так, місцеві жителі дуже пишаються своїм Скадарским озером (між іншим, найбільшим озером на Балканському півострові), численними і дуже мальовничими каньйонами, православним монастирем Острог, висіченому в скелі на висоті 900 метрів над рівнем моря, фортецею Святий Стефан, Старим Містом в Будві і багатьом-багатьом іншим. Скажу чесно – я об’їздила далеко не всі, і судити про всі визначні пам’ятки не можу. Але мені дуже сподобалося місто Котор, який розташований в Боко-Которської бухті. Вчені вважають, що колись на цьому місці знаходилося гирлі річки. Але природа начудила і, врешті-решт, річка виявилася під морською водою, з’явився цей чудовий затоку з химерної бухтою. Так як гори дбайливо оточують цю бухту, тут дуже теплий клімат, а купальний сезон триває до 144 днів у році.

Чорногорія: в країні гір і квітучого граната

Мене ж найбільше вразила смарагдова вода Которської затоки, нестерпна спека в кінці вересня (+35 в тіні!) та чудові вулички Старого Міста, перша згадка про який датується ще 168 р. до н. е.! Здається, тут кожен камінь зберігає свою історію і йому є що розповісти. Старі замки, каплиці, церкви (а в Чорногорії більше 70% населення – православні). Тут також багато сувенірних крамничок, рибних ресторанів, магазинів, а біля стін Старого Міста затишно примостився симпатичний ринок. Правда, і туристів достатньо. Мені, наприклад, довелося поспілкуватися з парою літніх японців. При цьому вони не говорили англійською, а я не знаю японського. Втім, отримати від них заповітний знімок на фотоапарат мені все-таки вдалося.

Чорногорія: в країні гір і квітучого граната

Причина № 4. Загальне розуміння

Згадавши про японських друзів і мовний бар’єр, не можу не згадати про те, що мене вразило в Чорногорії: тут багато говорять російською мовою. Ну або принаймні розуміють його. Дівчина на ресепшені, офіціанти в кафе і ресторанах, продавці в численних лавочках, таксисти і навіть вуличний художник, який обіцяв мені неземної краси портрет «всього за 10 євро», – всі вони говорили на хорошому російською! Так що якщо у вас погано з іноземними мовами, в Чорногорію ви можете сміливо їхати: тут вас зрозуміють і допоможуть. Так, люди тут дуже привітні, доброзичливі і, незважаючи на не надто високий рівень життя і зарплат, занадто навіть чесні. Можна сміливо піти покупатися в морі, залишивши на пляжі фотоапарат, телефон і гроші. По поверненню в 99% випадків ви виявите їх на місці. Втім, краще не проводити такі ризиковані експерименти – все-таки в Чорногорії багато туристів з різних країн. І хто його знає, як вони виховані.

Чорногорія: в країні гір і квітучого граната

Причина № 5. По слідах російських фільмів

Якщо ви жодного разу не були в Чорногорії, але дивилися такі фільми як «Казино «Рояль», «Граф Монтенегро», «Глянець», то чорногорські види вам напевно знайомі. Так-так, саме в Монтенегро знімали всі ці картини, і всі місця з фільмів ви можете побачити власними очима. Я, наприклад, бачила знайомі види в мелодрамі «Відчиніть, це я!» з Сергієм Жигуновим і Оленою Сафоновою. І ось дивна річ: кіногрупа працювала в Будві восени 2010 року, і треба ж такому статися, що тоді ж вперше за 25 років у Чорногорії випав сніг! І тим самим, природно, зірвав робочий процес… Сподіваюся, що коли ви зберетеся-таки в цю чудову країну гір і квітучого граната, вам з погодою пощастить – як мені в той незабутній вересневий відпустку.