Чим небезпечний психологічний екстрим?

621


Фото: Angela Waye/Rusmediabank.ru
Екстрим в нашому свідомості пов’язаний з захоплюючими віражами, смертельною небезпекою, коли саме життя часом висить на волосині…

Жага гострих відчуттів штовхає нас займатися небезпечними видами спорту або полюванням, вирушати в ризиковані подорожі. Але часом ми пускаємося в екстремальні ігри з власною психікою. Чим же може бути чреватий програш у них?

Шукачі істини

Напевно ви зустрічали людей, які захоплюються різними трансовими станами і медитаціями. Зазвичай, це особистості неординарні, яскраві, інтелектуально розвинені. Одних на заняття подібними практиками штовхнула особиста драма. Інші, цілком благополучні, але по натурі своїй схильні до авантюр, просто прагнуть випробувати нові, незвідані відчуття. Дехто навіть сподівається в зміненому стані свідомості знайти істину.

Дійсно, багато з них потрапляють у світ, де вони можуть випробувати сильні духовні переживання. Кольори стають яскравішими і більш насиченим, запахи – сильніше, і реальність як би розширюється. Тут можна відчути себе щонайменше напівбогом. Фентезі і комп’ютерні ігри після таких пригод здаються лише жалюгідним сурогатом, адже тут ми можемо розмовляти з Вищими силами!

На перший погляд, ніякого ризику в цьому немає. Адже це не мотогонки, не підпільні бої і не сафарі на дикого лева… Проте подібні «ігри розуму» – це свого роду рулетка, в якій можна втратити все.

Вправи в божевіллі

На думку фахівців, якщо у людини міцна психіка, здоровий набір генів — він може пройти крізь низку медитацій, тільки збагатившись дійсно цікавим життєвим досвідом. А якщо психіка крихка? Існує чимало колишніх успішних людей, які стали пацієнтами психіатричних клінік. І все з-за того, що вони занадто захопилися так званим «духовним самовдосконаленням».

Насамперед, завжди є небезпека потрапити в секту. Це може бути і не секта в повному розумінні слова, а просто якийсь «клуб самосвідомості», де з вами буде займатися якою-небудь «гуру» або «психолог». На жаль, далеко не завжди такі «духовні вчителі» працюють коректно. А іноді їх мета – лише струсити грошей з наївних клієнтів. За ваші грошики вони і справді навчать вас вирушати в «астрал». А ось що з вами там буде відбуватися – це вже не в їх компетенції… Одного з авторів цієї статті якось запросили на колективну медитацію з входженням в транс, чесно попередивши: «Будемо вправлятися в божевіллі!».

Непоодинокі ситуації, коли з допомогою введення в трансові стану гуру контролюють людей, перетворюють їх у безвольних маріонеток, готових виконати все, що їм накажуть.

Випадання з реальності

Але, припустимо, мова не про тоталітарній секті, а про справжніх заняттях медитативними практиками. Увійшовши в транс, людина «випадає» в інший світ, де його оточують зовсім інші образи і відчуття, ніж в нашій приземленою реальності. Після цього фізична реальність може здатися йому «несправжньою», адже його свідомість «розширилося». Коли на радісне привітання «Рада тебе бачити, доню!» чуєш у відповідь «Ми не мати і дочка. Ми зустрілися душі», це вводить близьких «експериментатора» в ступор. А між тим наш екстремал все більше від них віддаляється. Він переконаний, що його батьки, чоловік і навіть діти – це всього лише випадкові попутники. До того ж вони не хочуть працювати над собою, як робить він. Їм невідома істина, а значить, вони слабкі і нерозумні. Все, чим вони живуть, здається «повелителя Всесвіту» таким дрібним і незначним! Умовляння, прохання повернутися в реальний світ – це просто шумовий ефект, який заважає випробувати насолоду від спілкування з іншими сферами.

Багато батьків, зіткнувшись з відчуженим поглядом своїх дітей, починають підозрювати, що ті балуються наркотиками. Треба сказати, вони не так вже й далекі від істини. Хоча духовні практики передбачають відмову від нарковмісних препаратів, ті ж наркомани нерідко переходять на трансові техніки, коли хоче «зав’язати». По суті, вони отримують той же кайф, але без хімії. Це все одно, що перейти з одного препарату на інший.

Минулі транс перестають боятися фізичної смерті, у багатьох втрачається інстинкт самозбереження, адже попереду у них вічність! До речі, подібні практики найчастіше використовуються при підготовці терористів-камікадзе.

Плотські радості заважають досягти просвітлення, і, як підсумок, у «духовно просунутого» валиться особисте життя. Людина може кинути сім’ю, яка більше не становить для нього жодної цінності, піти з дому. Причому не варто думати, що це тільки молодь. Останнім часом таке все частіше відбувається з людьми за сорок. Багатьом заняття духовними практиками» допомагають перенести кризу середнього віку. А якщо людина самотня, досліди над власною психікою можуть стати єдиною віддушиною в його не надто веселою життя…

Звичайно, не слід з цього робити висновок, що займатися духовним самовдосконаленням взагалі не варто. Але настав час задуматися над тим, що ми поки ще не виконали свою місію в цій реальності. Так навіщо раніше часу «переселятися» в «інший світ»? Тим більше, що те, яким ми його бачимо, – це всього лише наші суб’єктивні уявлення про нього.

Ми прекрасно усвідомлюємо, що не можна стрибати без парашута з літака, що летить. Чому ж ми вважаємо безпечним «відпустити» нашу свідомість в захмарні дали? Адже психіка – річ досить тонка і може зламатися в будь-який момент. Будьте обережні!

Як вибрати психотерапію

За даними, отриманими в результаті проведеного нашим психологічним центром опитування, близько 78% опитаних людей не знають, у чому відмінність між психотерапевтом і психологом. При цьому думка про те, до кого звертатися, якщо раптом виникне така необхідність, різні.

У чому різниця між цими двома професіями розповість lisaveta.com.ua
І психолог і психотерапевт займаються наданням допомоги у сфері психічного здоров’я. Це психотерапія, психодіагностика, психокорекція, психологічне консультування. Всупереч поширеній думці, психологічна допомога – це не «бесіда за гроші». Психологи і психотерапевти володіють спеціальними методами, за допомогою яких вони надають психологічну допомогу. Отже, методи роботи у психологів і психотерапевтів збігаються. Однак, на відміну від психолога, у психотерапевта є медична освіта, т. психотерапевт може не лише проводити психотерапію, психологічне консультування, але й виписати ліки, наприклад, антидепресанти. У медичного психолога освіти немає, тому психологи зобов’язані відправляти людину до психотерапевта, якщо клієнту необхідні ліки.

У суспільній свідомості психотерапевт у різний час обіймав різні позиції. Наприклад, у радянський час його відносили більше до психіатра, тепер, під впливом зарубіжної психології, психотерапевта відносять більше до психолога. І психологи і психотерапевти працюють як у державних медичних установах, так і займаються приватною практикою. Психологія більш широка галузь, ніж психотерапія, тому психологи також можуть займатися психологією спорту, праці, бізнесу, педагогіки і т. Однак є медичні психологи (клінічні), які працюють з такими випадками, як і психотерапевти. Всупереч упередженню, що психологи займаються психічними здоров’ям, а психотерапевти – хворобою, — це не так.

Медичні психологи мають пряме відношення до патології. Вони займаються діагностикою, психокоррекцией, психотерапією. Також вони можуть допомагати людям, які мають психічні розлади. Виходить, що психотерапевт і психолог – близькі професії за змістом діяльності, особливо тоді, коли справа стосується внемедицинской психотерапії.
Наприклад, психологи, щоб надавати психологічну допомогу, повинні отримати ліцензію, т. Комісія, яка приймає рішення про видачу ліцензії, визначає рівень компетентності психолога (психологічного центру).