Фото: leksey Kaznadey/Rusmediabank.ru
Для нас обручку – лише символ того, що ми тепер пов’язані відносинами з іншим людиною, чоловіком або дружиною.
А адже традиція це досить давня і неоднозначна. Як же вона виникла?
Як язичницький символ став християнським
Першими, як не дивно, почали обмінюватися кільцями під час весільної церемонії стародавні єгиптяни, у яких, до речі, не було ні християнських церков, ні рагсів. Вважалося, що цей обряд символізує освячення шлюбу давніми божествами. Цікаво, що кільця виготовлялися з різних матеріалів. Вони могли бути зроблені, наприклад, зі шкіри або кісток тварин. Виготовляли їх і з металів, у тому числі дорогоцінних. Але, зрозуміло, золоті і срібні вироби могли дозволити собі лише заможні люди.
Римляни, хоч і успадкували від фараонів цю традицію, спочатку носили обручки виключно з заліза. Тільки у другому столітті до нашої ери їх стали робити з золота. У Римі вважалося, що чим міцніший метал обручок, тим міцніше і нерушиміший будуть шлюбні узи.
З приходом християнства звичай продовжував дотримуватися. Правда, треба сказати, католицька церква далеко не відразу узаконила древній язичницький ритуал. Тільки у 860 році Папа Римський дозволив католикам під час одружень обмінюватися обручками.
Перші християнські обручки виглядали зовсім не так, як зараз. Вони були масивними і прикрашені різноманітною символікою. Найчастіше на них були вигравірувані два голуба, пов’язані руки або імена наречених. Але з часом від гравіювань відмовилися, лише іноді кільця прикрашали дорогоцінними каменями.
Між тим, бідняки не завжди могли дозволити собі придбати навіть найдешевші весільні каблучки. Тому в деяких країнах увійшло в звичай обмінюватися наперстками. Після весілля у них відрізали верхівки, щоб вийшло класичне залізне кільце…
В носінні обручок існував таємний, сакральний сенс. У більшості світових навчань перстень – знак нескінченності. Недаремно співається: «У обручки немає ні початку, ні кінця». Таким чином, обручка символізує нескінченність кохання між чоловіком і дружиною. У Стародавньому Єгипті, де і зародився ритуал, кільце було символом єднання Сонця і Місяця, які, в свою чергу, позначали чоловіче і жіноче начала. У Стародавньому Римі ж обручки служили міткою, яка свідчить про те, що носить його жінка належить якомусь чоловікові.
Між тим, у деяких народів наречені одягали обручки не на пальці, а на зап’ястя або навіть ноги, при цьому попередньо заговорюючи прикраси. Вважалося, що це не дасть молодятам втекти з-під вінця, що іноді траплялося… Правда, в наш час така прикраса назвали б вже не кільцем, а ручним або ножним браслетом.
На Русі в XV столітті нареченому під час вінчання пропонувалося надягати залізне кільце – це символізувало чоловічу силу. Нареченій ж надевалось золоте кільце – як символ чистоти і непорочності.
Чому безіменний?
А чи знаєте ви, чому прийнято носити обручку на безіменному пальці правої руки? На жаль, чіткої відповіді на це питання сьогодні дати не вдається. Існує кілька версій з цього приводу.
Так, у китайській міфології всі пальці руки мають «сімейний» сенс. Наприклад, великий палець означає батьків, вказівний – братів і сестер, середній – самої людини, безіменний – його чоловіка або дружину, і, нарешті, мізинець – дітей. Відповідно, кільце надягають саме на безіменний палець.
Європейці вважали, що безіменний палець пов’язаний з серцем, тому в надягнутому на нього кільці навіки буде відображений образ коханого.
Між іншим, на правій руці «обручку» прийнято носити у людей православної віри: це показує, що їх подружжя законно перед Богом. А от католики носять прикраса на лівій руці, оскільки вона ближче до серця. Кільце на правій руці можна зустріти також у протестантів, які надходять так на противагу католикам.
У давні часи по кільцю, яке носив людина, можна було багато що про нього розповісти. Так, кільце, надіте на мізинець, свідчило про те, що людина хоч і вільний, але не має наміру одружуватися або виходити заміж. Кільце на безіменному пальці вказувало, що серце носія зайнято. Якщо хтось носив кільце на середньому пальці, це видавало в ньому авантюриста і ловеласа. На вказівний палець кільце одягали ті, хто хотів знайти другу половинку.
Ще в минулому столітті обручку на правій руці однозначно вказувало, що одружений чоловік чи жінка заміжня. На лівій руці носили кільця розлучені. А відразу дві «обручки» на одному пальці вказували на вдівство. Сьогодні люди часто відкидають умовності. Далеко не всі одружені люди носять обручки, а носять їх часом на тій руці, на якій зручно, а не на який покладено звичаями.
Саме цікаве Харчування годуючої мами
Якось розговорилися ми з моєю знайомою про грудному вигодовуванні. Олена впевнено заявила, що поки годувала свою дитину, їла все, що завгодно, ні в чому собі не відмовляючи.
|
