Незважаючи на роки, кількість прихильниць одного з найчарівніших і яскравих акторів в історії російського кінематографа Олега Меньшикова продовжує зростати. Після кожного нового проекту з участю артиста в полку його шанувальників неодмінно прибуває. Здається, що чоловікові просто підвладні будь-які ролі – від комедії до драми, від детектива до історичної мелодрами… А останнім часом у послужному списку 57-річного актора з’явилася навіть фантастика! Редакція Eva.ru вирішила зібрати для вас найбільш яскраві образи Олега Євгеновича, фільми, на які не шкода витратити вільний вечір.
«Покровські ворота», 1982 рік
Радянський двосерійний художній фільм, знятий режисером Михайлом Козаковим в 1982 році. Літературною основою для сценарію фільму послужила однойменна п’єса Леоніда Зоріна. У гумористичній комедії, розповідає глядачам про життя середньостатистичної московській комунальній квартирі, Олег Меньшиков виконав одну з головних ролей, зігравши безтурботного студента Костика. Фільм «Покровські ворота» буквально відразу заслужив собі всенародну любов, а фрази персонажів були із захопленням розібрані на цитати.
«Стомлені сонцем», 1994 рік
У фільмі Микити Михалкова «Стомлені сонцем» Олег Євгенович постав перед глядачами у досить неоднозначному образі. Артист блискуче зіграв роль Міті, який за сюжетом є співробітником НКВС, хоча на початку кіноісторії публіка дізнається його як веселого молодого чоловіка, який повернувся в отчий будинок.
Події стрімко розвиваються на тлі важкої і самого неоднозначного періоду в історії країни – у часи сталінської епохи, коли всі у Союзі мріють про щасливе майбутнє і вірять, що воно неодмінно настане.
«Кавказький бранець», 1996 рік
Художній фільм режисера Сергія Бодрова (старшого), знятий за мотивами однойменного оповідання Льва Толстого. У 1997 році був номінований на премії «Оскар» і «Золотий глобус» в категорії «Кращий фільм іноземною мовою».
Це, мабуть, один з найскладніших фільмів, в яких довелося знятися Олега Меньшикова. Сюжет картини розгортаються на Кавказі під час військових дій. Після чергової сутички з бойовиками в полоні ворогів виявляються двоє російська хлопців, які довгий час живуть на дні глибокої ями і чекають, як вирішиться їхня доля.
«Сибірський цирульник», 1998 рік
Чергове спільне творіння Микити Михалкова та Олега Меньшикова. Сюжет картини розвивався навколо загадкової історії, пов’язаної з проектом американського винахідника Маккрэкена, який прибуває в Росію в надії отримати замовлення на виробництво паровий самохідної лісопилки. У 2000 році був удостоєний Державної премії Російської Федерації.
«Статський радник», 2005 рік
Екранізація однойменного роману Бориса Акуніна. Якоюсь мірою можна визнати сюжет роману і згодом кінострічки подіями, що реально мали місце в історії Російської Імперії. Передреволюційний час, коли високопоставлені поліцейські і жандармські чини всіма силами намагалися використовувати терористів в особистих цілях. А головним завданням статського радника, звичайно, було врятувати країну і государя.
«Золоте теля», 2006 рік
Грати роль Остапа Бендера після блискучого втілення цього персонажа Андрієм Мироновим було непросто. Але не дарма ж Олег Євгенович вважається одним з кращих артистів свого покоління. У 2006 році на екрани вийшов багатосерійний фільм «Золоте теля», в якому глядачі з насолодою змогли відкрити для себе нового геніального комбінатора – сина турецько підданого Остапа Бендера.
«Легенда №17», 2013 рік
Другорядна роль Олега Меньшикова у фільмі, присвяченому величі російського хокею, по праву вважається однією з кращих його робіт. Втілити на екрані не вигаданого персонажа, а реальної людини в рази складніше, особливо якщо мова йде про Анатолія Тарасове. Ця людина не просто втілив свою мрію в життя, але і вивів вітчизняний хокей на світовий п’єдестал слави.
