«Їздили ми всією сім’єю: я, чоловік Діма і син Денис 9 років. Поїздка була з 16/08/12 за 2/09/12 , всього 18 днів, з них 8 днів тріп по острову Мадагаскар і чотири дні на острові Сент-Марі біля східного узбережжя Мадагаскару. Вся поїздка була спланована, але перші три дні зазнали деякі зміни. Про це я ще розповім», – так розпочався розповідь про небувалу подорож еварушницы Evitta.
Тарілочка з лобстерами
Після морської прогулянки я вирішила зайнятися пошуком машини для поїздки по острову і на маршруті Ивунгу-Туамасіна і купівлею квитків на човен назад на Мадагаскар: авіаквитки в Тану у нас були куплені тільки від Туамасіни, яка знаходиться на східному узбережжі Мадагаскару. Тому було вирішено їхати «в місто», тобто в столицю острова з невимовною для мене назвою. Так як послугами таксі від готелю користуватися як-то не хотілося із-за високої ціни, перше, що прийшло в голову – дійти до аеропорту і там знайти таксі.
Але до аеропорту ми не дійшли. Нас заловили в 50 метрах від готелю у місцевій кав’ярні. Бравий малий запитав, чи потрібно нам таксі, і тут же звідкись намалювався інший невисокий товариш з округлим усміхненим обличчям. Я Карено, потрібно в місто? Немає проблем! Розмова проходила на французькою мовою, добре, що я його колись починала вчити і по ходу поїздки згадувала, намагаючись спілкуватися. Виходило, звичайно, огидно і дуже зламано, але мене розуміли і це головне.
Тому ми завантажилися в стару машинку Карено поїхали в місто. Їхати приблизно 20-30 хвилин, дорога йде уздовж моря, але моря здебільшого не видно. Практично весь шлях – це одна велика село. Мадагаскар дуже населений острів, а вже Сент-Марі, особливо в його південній частині – і того більше.
Ми запитали у Карено, де нам краще поїсти і Карено нам порадив містечко під назвою Bigorn, недалеко від порту, де можна поїсти лобстера за 25 тис. Ариари.
Лостреры мене не особливо вразили, швидше, вразило їх кількість: дві штуки. Я об’їлася.
Сам заклад
To be or not to be
Найбільше здивувало те, що місцеві собаки не гребують морепродуктів: так, одного ми згодували всі залишки від моїх лобстерів. Вона тікала в кущі і там хрумкала хитиновым панциром морського раку…
Процес передачі
Поки ми їли, Карено привів до нас хлопця, який продає квитки на човен до Ивунгу. Той виписав нам талончик на отримання квитків, взяв гроші і сказав, що квитки можна забрати в його офісі в порту в будь-який час.
Другим засланим козачком був майбутній водій машини, на якій ми потім поїхали на екскурс по острову. Торг за джип з водієм на цілий день починався з 400 тис. Ариари. У підсумку зійшлися на 260 тис.
На всяк випадок залишаю телефон Карено 0320/285070, раптом кому доводиться: хлопець живе поруч з готелем Princesse Bora і знає всіх і вся. Просто запитайте Карено в першій же кафешці за готелем.
Продовження слідує…
Підкорювала Мадагаскар еварушница Evitta
Посилання по темі:
Повний цикл заміток про Мадагаскарі
Форум “Подорожі”
