1 квітня – історія та сьогодення

661


Фото: citalliance/Rusmediabank.ru
У старі часи наші предки, як і багато з нас сьогодні, любили обманювати один одного 1 квітня і попереджали «Перший квітень – нікому не вір!» Пізніше з Англії прийшла назва «День дурня».

А почалося все це давним-давно.

В глибокій старовині на початку квітня, святкуючи прихід весни, люди надягали маски, щоб захиститися від помсти зими після спалення солом’яного опудала, її уособлює. Люди вірили, що, не бачачи під маскою справжнього обличчя винуватця своєї загибелі, та не зуміє його відшукати. Гострими жартами в цей день намагалися викликати сміх, якого так боїться баба-зима.

Першоквітневе свято був відомий в Стародавній Греції і Стародавньому Римі, де шанували бога сміху. Про це писав Апулей, написав свого знаменитого «Золотого осла». На честь бога сміху влаштовували свято, наповнений жартами і веселими витівками, і греки, і римляни. А після падіння Римської імперії цей празник поширився по всій Європі.

Свій першоквітневий маскарад широко справлявся і в Стародавній Індії. Там під час першого місяця року, який відповідав теперішньому квітня, представлялися сценічні вистави «Гулі». Учасники цих вистав ховалися під масками, щоб їх не впізнав бог смерті і руйнування Шива. Під час цього веселого свята всі намагалися обдурити один одного.

У сучасній Індії подібне свято весни відзначається 26 і 27 березня. З ранку індійці надягають на себе саму стару одяг, який не шкода викинути після свята. По вулицях з ранку носяться велосипедисти з відерцями, наповненими червоною, синьою і жовтою фарбою, якою вони поливають один одного. Два дні ходять люди перемазаними, щоб їх неможливо було впізнати.

Згідно ж з ісландськими сагами, звичай обманювати 1 квітня був введений богами на згадку про Скадеи, дочки Тиасса.

У Франції виникнення дня сміху пов’язують з реформами Карла IX, який у XVI столітті замінив Вікторіанський календар Григоріанським. В ті часи Новий рік святкували не 1 січня, а в кінці березня. І новорічний тиждень, що почалася 25 березня, закінчувалась якраз 1 квітня. На новорічні свята ж, як відомо, було прийнято веселитися від душі, сумасбродничать, дуріти. Телевізора, радіо, телефону та Інтернету в ті часи не було, так що нововведення короля про зміни в календарі дійшли не відразу і не до всіх. Люди продовжували відзначати Новий рік, як і раніше, жартуючи один над одним і підносячи милі дурні подарунки. Цих людей стали називати квітневими дурнями, а їх подарунки безглуздими. Начебто саме так у Франції і з’явився день сміху.

У Росії на 1 квітня кричать: “У тебе вся спина біла!”. А у Франції діти в цей день приклеюють паперових рибок на спини своїх друзів. І кричать об’єкту жарти: “Квітнева риба!”. Тому французи вважають людину, якого вдалося обдурити в цей день, дурнем, що проковтнув «квітневу рибу». Цікаво, що прізвисько квітневої риби отримав і Наполеон Бонапарт, який одружився на Марії-Луїзі Австрійської якраз 1 квітня.

З рибою пов’язують виникнення дня сміху і неаполітанці. За їх версією, неаполітанському королю Монтерею, влаштувала свято в честь припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік король захотів таку ж рибу, але її чомусь не знайшли, і кухар приготував іншу, що нагадує минулорічну. Проте, напевно, він був не надто вправний, тому що король розкусив обман. Але замість того, щоб прогніватися, повеселішав. І з тих пір першоквітневі розіграші стали неаполітанської традицією.

У XVIII столітті свято стало особливо популярним не тільки у Франції, але і в Англії, Шотландії. Мабуть, шотландці в цьому питанні перевершили всіх європейців – у них день дурня триває 48 годин. А в Англії розігрувати один одного можна тільки до 12 години дня. Людей, які повірили обманщикові, називають «бовдурами».

У Росії першоквітневі розіграші з’явилися в XVIII столітті. У 1700 році господар трупи бродячих акторів заявив москвичам, що влізе у звичайну пляшку. Театр вщерть заповнив народ, а коли піднявся завісу, публіка, згорає від нетерпіння, побачила на сцені пляшку з написом «Перше квітня». Введення в моду свята сміху приписується також Петру I. Пізніше обманом на 1 квітня зайнялися російські дівчата. Вважалося, чим більше в цей день буде обдурено чоловіків, тим легше потім буде водити за ніс власного чоловіка.

Однак завжди дотримувалося правило: не жартувати над хворими проблемами людини, не висміювати його невдачі і тим більше не жартувати над його хворобами.

Сміх у всьому століття не робив відмінності між бідними і багатими, сміялися раби і їх панове, останні жебраки і великі королі. Людина, що не вміє сміятися, вважався знедоленим, самим нещасним. Багато хто, напевно, пам’ятають повість німецького письменника Джеймса Крюса “Тім Талер, або Проданий сміх”. У цьому творі йдеться про те, що один хлопчик продав свій сміх і став дуже багатим, але дуже нещасною людиною. На його обличчі ніколи не з’являлася навіть тінь посмішки. І лише завдяки хитрості друзів хлопчикові вдалося повернути свій сміх.

Виходить, що сміх – це справжній скарб, який є у кожного з нас. Сміх допомагає вийти зі складної ситуації, не втративши свого обличчя, він підтримує нас у важкі хвилини життя і навіть виліковує від хвороб. До речі, ще древні помітили, що воїни-веселуни видужують набагато швидше скигліїв.

Маги і парапсихологи кажуть, що свято 1 квітня – це ефективний захист від вселенського зла. Начебто саме в цей день люди особливо вразливі і схильні до хвороб, навроків та іншим неприємним речам, і захистити їх від неприємностей може тільки сміх.

Є й такі, хто вважає, що енергія сміху, що виходить у цей день від величезної кількості людей, піднімається від землі і накриває нашу планету своєрідним захисним куполом. Такого захисту вистачає рівно на один рік. І тільки новий сміх забезпечує виживання всієї планети.

Сміятися подвійно приємно, коли тебе оточують сміються люди – вдома, на роботі, у транспорті, магазині і на вулиці. Світ від сміху і справді стає чистішим, щирою і здоровіше.

Так що хай живе 1 квітня – День сміху, під час якого по всій планеті кожен намагається перевершити один одного в обмані, щоб потім посміятися над простаком.