Зелений їжачок

571


Фото: Yodrawee Jongsaengtong/Rusmediabank.ru
Жив-був на світі їжачок, який скрізь пхав свого носа. Не раз попереджали цікавого їжачка, щоб він стримав свій запал.

Але їжачок не послухався і одного разу, коли природа з приходом весни фарбувала листя і траву в зелений колір, перекинув на себе ціле відро і позеленів.

Розсердилася природа і сказала: “Раз ти вже став зеленим, то бути тобі рослиною, будеш рости на одному місці, а не бігати по лісі”. І щоб у інших мешканців не виникало частого бажання ділитися з їжачком новинами, нагородила його ще і колючками. Так їжачок став кактусом.

Через деякий час природа пожаліла, що поспішила з покаранням, але робити нічого, тому зробленого не повернути. А щоб хоч якось заспокоїти колишнього їжачка, природа подарувала кактусу можливість покриватися дивовижними квітами найрізноманітніших забарвлень і форм.

Починаючи з кінця минулого століття популярність домашнього розведення кактусів досягла свого піку. З’явилися не тільки виставки, а й клуби любителів кактусів. Їх популярності сприяла інформація про те, що він захищає від випромінювання, якщо стоїть поруч з комп’ютером. Але фахівці кажуть, що це скоріше міф. Сучасні комп’ютери не так вже шкідливі для здоров’я людини. Зате кактус, перебуваючи далеко від джерела світла і повітря, поступово хиріє й зникає. Кактус, хоч і вважається невибагливою рослиною, вимагає дотримання певних умов при вирощуванні.

Кактус представляє собою багаторічна рослина з сімейства кактусових з соковитими стеблами, вкритими колючками, волосками і щетинками. Батьківщиною кактуса вчені вважають Мексику, тропічну Африку, Мадагаскар, пустельні райони Середземномор’я. В Європу кактуси потрапили після відкриттів нових земель Колумбом. Саме життя в пустелі сприяла перетворенню його листя в колючки. Щоб не загинути від спраги, кактуси накопичують воду в своїх м’ясистих товстих стеблах.

У наш час в Росії кактуси розводять в оранжереях, офісах і квартирах. Квітки багатьох кактусів настільки ніжні і прекрасні, що можуть змагатися в красі навіть з трояндами і орхідеями. Їх пелюстки можуть бути пофарбовані в будь-які кольори і мати десятки відтінків. До того ж вони виділяють приємний аромат. А плоди деяких кактусів їстівні і за смаком можуть нагадувати, ананас, полуницю, малину…

Всім, хто вирішив долучитися до легіону шанувальників цих чудових рослин і зайнятися їх розведенням, необхідно пізнати і засвоїти деякі нескладні правила.

Придбавши кактус, слід вибрати зручне для нього місце, де він буде відчувати себе комфортно і жити довго і щасливо. Фахівці радять розміщувати кактуси на підвіконні сонячного вікна, підсунувши горщик ближче до скла. Кактуси не бояться прямих сонячних променів і прекрасно себе під ними відчувають. При недоліку сонячного світла кактусам необхідно додаткове освітлення лампами денного світла. Інакше ці світлолюбні рослини починають втрачати свою красу, стебла тончают, верхівки витягуються, рослини скидають бутони. Від прямих сонячних променів влітку оберігають тільки кактуси, які мають хоч якісь листочки.

У теплу пору року кактуси не слід тримати в квартирі, а винести на балкон, лоджію, веранду, які можна провітрювати, або навіть поставити в саду. Кактусам необхідний свіже повітря. Під час дощу рослини слід закривати поліетиленовою плівкою.

Кактуси можуть 2-3 місяці обходитися без води. Але думаю, що не варто ставити експерименти над живими істотами та поливати помірно, по мірі пересихання земляної грудки в горщику. В холодну і дощову погоду полив скорочується до мінімуму. Але якщо в квартирі сухе повітря і висока температура, поливати кактус слід частіше, особливо якщо рослина росте в невеликому горщику. У такому разі їх поливають вранці, якщо грунт в горщику суха. Влітку краще поливати кактуси ввечері.

Кактуси, що ростуть в маленьких горщиках, слід ще й обприскувати, але теж вранці, щоб не було сонячних опіків. Обприскуванні кактуси потребують і навесні, коли починають зростати і у них зеленіє верхівка, з’являються нові колючки. Великі кактуси з безліччю густих колючок обприскують увечері гарячою водою, але не окропом, з пульверизатора. Навесні, влітку, восени в похмурі дощові дні кактуси отримують необхідну їм вологу з повітря, і полив не потрібен. В ідеалі для поливу кактусів підходить дощова вода, але в місті з отруєним повітрям вона може принести кактусам шкоди. Тому краще використовувати відстояну воду. Деякі фахівці рекомендують в ємність з обстоюваної для кактусів водою додати шматочок торфу. Додають і лимонну кислоту (1 г на 1 літр води). А моя подруга додає при поливі кактусів у воду трохи лимонного соку.

Взимку великі кактуси поливають 1-2 рази в місяць, дрібні частіше. Листові кактуси також поливають частіше. І треба обов’язково стежити за тим, щоб вода при поливі не потрапила на стебла.

Кактуси вирощують, як правило, в пластмасових горщиках. Але допустимо вирощування та в глиняних горщиках. Тільки потрібно пам’ятати, що в пластмасових горщиках земляний ком залишається вологим довше, ніж у глиняних. А ось металевий посуд кактус погубить. Розмір горщика і форму підбирають у відповідності з кореневою системою цього кактуса. У деяких кактусів коріння не дуже довгі і розвинені в основному у верхній частині. Таким рослинам потрібен широкий, але не глибокий горщик. Якщо ж у кактуса корінь росте більше в довжину, особливо основний стрижневий, то горщик повинен бути глибоким, але не широким. Об’єм горщика не повинен набагато перевищувати обсяг кореневої системи. У горщику обов’язково повинні бути дренажні отвори, інакше застій води призведе до загнивання кореневої системи і до загибелі рослини.

Грунт для кактусів вибирають пухку, пористу, щоб вона добре пропускала повітря. Фахівці радять такий склад – 1 частина дернової землі, 1 частина листової, 1 частина великого, добре промитого річкового піску з невеликими добавками деревного вугілля і цегляної крихти з червоної цегли. Вугілля найкраще підходить березовий – спалити товсту гілку або шматочок дерева і стовкти. Для кактусів з білими колючками в суміш додають трохи вапна у вигляді крейди або гіпсу. На дно горщика покладіть шар гальки товщиною в 1 палець. При посадці кактуса слід акуратно розправити коріння, щоб вони не були збиті в купку. Пересаджувати кактуси фахівці радять навесні, в березні-травні. Молоді кактуси пересаджують щороку, а дорослі – 1 раз в 2-3 року. При пересадці не рекомендується сильно утрамбувати землю. Після пересадки рослину протягом тижня не поливають. Пересаджені кактуси можна накрити скляною банкою. Підгодовують кактуси дуже обережно. І краще купити в магазині готове добриво для кактусів і діяти відповідно прикладеної інструкції.

Розмножують кактуси насінням, живцями і дітками. Розмноження насінням – досить трудомісткий процес, так як насіння потрібно попередньо стерилізувати, так само, як і ґрунт для них. Потім сіянці вирощують в теплиці з люмінесцентними лампами. При розмноженні живцями живця зрізують гострим ножем, підсушують до затягування зрізу у вертикальному положенні, потім укорінюють у вологому піску під скляною банкою. Найпростіше кактуси розмножувати дітками. Дитинку акуратно відокремлюють від стебла і закопують у вологий пісок на глибину приблизно 3-4 див. Вологість піску потрібно перевіряти кожен день і при необхідності поливати.

На зиму кактуси відгороджуються на підвіконні від батарей поліетиленовою плівкою. Зимувати кактусу комфортніше при старих, дерев’яних, не заклеєних рамах. Але в той же час зниження температури до +5 С може привести до загибелі рослини. Краща температура для кактуса під час зимівлі – +12-15 С. Кактуси не люблять, коли їх переставляють з місця на місце, тому, якщо немає гострої необхідності, кактуси краще не чіпати. А під час бутонізації і цвітіння рослини взагалі не слід торкатися, інакше кактус скине квітки.

Маги говорять, що кактуси приносять в дім мир і спокій, домочадці починають прощати один одному недоліки і дратівливі раніше звички. Тому кактуси радять купувати колективам і родинам, в яких є причепа і скандаліст. Кактуси гасять напади люті, гніву й нетерпимості. А ще кактуси позбавляють злі сили здатності шкодити і очищають атмосферу від негативу. Добрий зелений їжачок приносить в життя своїх господарів добро та взаєморозуміння.