Фото: marigranula/Rusmediabank.ru
Кактуси привертали і привертають увагу багатьох людей.
Одним вони подобаються своїм незвичайним виглядом, інших тим, що не вимагають ретельного догляду, частого поливу. Якщо ж за кактусами правильно доглядати, то вони дарують господарям дуже красиві і ніжні квіти.
Вчені припускають, що кактуси виділилися еволюційно тоді, коли Південна Америка і Африка були вже розділені один від одного тектонічними процесами, а ось Північна Америка ще не була з’єднана з Південною. Тобто з’явилися кактуси як такі близько 30-40 млн. років тому. Інші вчені вважають, що кактусам не більше 5-10 млн. років. Дивно те, що досі не знайдено ніяких викопних залишків кактусів.
Країною кактусів найчастіше називають Мексику, так як там росте близько 1000 видів кактусів. Особливе місце в легендах цієї країни займає опунція. Давня легенда розповідає, що на початку XIV століття плем’я ацтеків прийшло в долину Анахуак (країну у вод), яка знаходиться на півдні Мексиканського нагір’я. І в 1325 році на болотистому острові озера Тескоко ацтеки заснували свою столицю:
«Люди з племені ацтеків довго мандрували в пошуках місця, де змогли б оселитися. Але боги не давали їм доброго знаку. Але ось нарешті ацтеки прийшли до озера Тескоко і побачили величезного орла з звивається змією в дзьобі, що сидить на опунції і дивиться на сонце. Індіанці вважали це за велінням богів і заклали на цьому місці столиці. Місто назвали Теночтітлан, що означає «місце священної опунції».
Пройшли століття, і на руїнах стародавнього ацтекського міста виросла нова столиця – Мехіко. З тих пір опунція є символом Мексики і її столиці. Опунція є на національному гербі і прапорі Мексики. Зображення цього кактуса викарбувано на реверсі багатьох мексиканських монет.
У Чилі опунцію називають «нопаль», від ацтекського – науатль.
У Мексиці – «туна».
В Іспанії – «чумбери», у США і Англії – «колюча груша».
У Франції та Північній Америці – «варварське фігове дерево».
У Німеччині – «вухатий кактус».
Народні назви опунції: «мексиканський кактус», «драконів фрукт», «індійський рис», «варварийский рис», «тунцовый рис», «пітаї», «пітахайя», «індіанська фіга», «індіанська смоква», «індійська груша», «барбарисовая груша», «фіговий кактус».
Рід опунція об’єднує близько 300 видів рослин, які ростуть в Мексиці, Південній, Центральній Америці, США, Канаді. На території СНД росте 11 видів опунцій.
Опунція – Opuntia vulgaris, Opuntia compressa – велика рослина з сімейства кактусових. Своє ботанічна назва опунція отримала на честь грецького міста Опусу, де її можна побачити буквально на кожному кроці.
Ростуть опунції досить швидко, перетворюючись в кущі химерної форми. У них великі темно-зелені паляниці стебел. Кладодії – членики, світло-зелені, соковиті й товсті, довгасті, розміром з долоню. Виростають вони один з іншого. Ці сплощені стебла не є листям. На молодих кладодиях ростуть притиснуті до поверхні зародкові листочки, які пізніше опадає. Листя невеликі, соковиті, яскраво-зеленого кольору, схожі на шило. На зрілих сегментах пізніше розвиваються великі голковидні колючки, які, як правило, розташовуються поодиноко в ареолах.
А ще пучками у великій кількості ареола навколо з сірим опушенням розташовуються дрібні, гострі, тверді, крихкі колючки жовтуватого кольору – глохидии. Глохидии легко відлітають від кактуса і при щонайменшому дотику до рослини впиваються в шкіру. Їх дуже важко побачити і зробити, а якщо не зробити, то вони можуть викликати свербіж, набряк чи подразнення.
Американські індіанці накладали на шкіру розплавлений віск, а коли він застигав, відділяли його разом з колючками.
Різні види опунцій можуть сильно відрізнятися один від одного розмірами і зовнішнім виглядом. Деякі опунції нагадують великі, до 5-6 метрів у висоту, дерева.
Опунції яскраво і пишно цвітуть у денний час, квітки у них самої різного забарвлення і можуть триматися на рослині відкритими до 2 діб. Квітки нагадують чашу на короткій трубчастої квітконіжці. Над квітками опунції завжди кружляють багато бджіл. Плоди починають дозрівати з середини липня по середину серпня. Зав’язь зовні вкрита лусочками, а в пазусі лусочок знаходяться пучки колючок. Плоди спочатку представляють собою зелені «шишечки», які швидко ростуть, формуючись в м’ясисту, соковиту ягоду довгою грушоподібної форми від 5 до 10 см, вагою від 70 до 300 кг, і стають червоно-бордовим. М’якоть світла, напівпрозора. В ягодах знаходяться невеликі світлі насіння з окостенілої оболонкою.
За словами вчених, в Європі опунції з’явилися в XIV столітті. У країнах Середземномор’я, Індії, Південній Африці, Австралії, на Канарських островах, на Мадагаскарі опунції здичавіли і ростуть в дикій природі. Австралію кактуси буквально окупували, розселяючись там з величезною швидкістю Перші кактуси там з’явилися в 1882 році, а в 1885 році зайнята ними площа була вже 5 тисяч акрів, в 1924 році – 7 мільйонів акрів. Деякі види опунцій переносять короткочасні морози до -10С і можуть рости у відкритому грунті на Кавказі і в Криму. В Крим опунцію, швидше за все, завезли сардінія під час Кримської війни.
Всі частини опунції використовуються людиною. Аборигени використовують плоди і стебла опунції в якості їжі, ліків, палива. З насіння отримують цінне масло і борошно. Їх висаджують у вигляді живоплотів і для захисту грунту від ерозії на схилах. Ацтеки збирали плоди опунції в певний сезон, який називався «сезон пітахайї». В Іспанії в XIX столітті цілими містами вирушали на «кактусову полювання» і влаштовувалися яскраві свята збору плодів опунцій. Ця традиція досі збереглася в країнах Середземномор’я.
Опунцію мегаканта – Opuntia megacantha – у Середземномор’ї розводять заради отримання десертних плодів.
Зелена маса опунції містить вітамін С, протеїн, сахарозу, крохмаль, харчові волокна, флавоноїди, рутин, воду, калій, кальцій, цинк, магній.
В кольорах є амінокислоти, нікотинова кислота, рутин, тіамін, антиоксиданти, кальцій, селен, натрій, магній, цинк.
Опунція з давніх часів використовувалася в медичних цілях. Мексиканські індіанці і зараз використовують квіти, плоди, стебла і коріння опунції для лікування різних захворювань. Наприклад, з клейкого соку опунцій з додаванням пір’я індіанці виготовляють «гіпсові пов’язки» для зламаних кінцівок, які самі відвалюються приблизно через півмісяця, як кістки зростуться.
Від індіанців про лікарські властивості опунції дізналися європейські моряки і місіонери. Опунцію використовують при запаленнях кишечника, горла, сечостатевої системи, хворобах нирок, печінки, селезінки, при алергії, інсульті, інфаркті, астмі, діабеті, ожирінні, гіпертонії. Крім того, опунція знімає головний біль, покращує мозковий кровообіг, пам’ять, загострює розум. Тому її рекомендують вживати в їжу людям, зайнятим розумовою працею. Настоянка опунції підвищує чоловічу потенцію. Опунція, за словами американських вчених, зменшує інтоксикацію при похмільному синдромі, позбавляє від стресів. Її навіть додають до корму риб при вирощуванні їх в ставках, щоб вони не нервували. Опунція допомагає легше переносити спеку, зневоднення, погану екологію.
У сучасній фармакології з опунції навіть випускається препарат для зниження ваги «Proactol».
Ацтеки називали опунції фруктом. У Латинській Америці опунція вважається ласощами. З неї варять супи, роблять салати, смажать, обсмажують на сухарях, додають в яєчню, смажені стебла опунції подають з біфштексом, зацукровують, перетворюючи в цукати, використовують як начинку для пирогів, готують напої. В їжу використовуються найчастіше молоді пагони і плоди. Перш, ніж щось приготувати з кактусів, їх чистять, зрізуючи голки гострим ножем зверху вниз. В домашніх умовах опунцію можна додавати в звичайний овочевий суп, смажити як оладки і додавати сік опунції в овочеві і фруктові напої, з умовою, що домашній кактус не перегодований добривами.
У магії опунція використовується як оберіг дому, захищає його мешканців від поганої енергетики, мінливості долі і підступів ворогів. А ще кактус допомагає досягти поставлених цілей, дає почуття безпеки і дарує своїм господарям впевненість у собі.
Саме цікаве 20 листопада Всесвітній день дитини
20 листопада світ відзначає міжнародний свято дітей - Universal childrens Day. Він був заснований в 1954 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН.
|
