Спіноза: філософія і життя

653


Якщо зайде розмова про найбільш великих мислителів минулого, то напевно ви почуєте ім’я Бенедикта Спінози – нідерландського філософа-раціоналіста (1632-1677).

Спінозу прозвали «філософом бароко», так як його світогляд поєднує в собі найрізноманітніші елементи: метафізику, античний стоїцизм, середньовічний раціоналізм, гуманізм епохи Відродження і, нарешті, природознавство…

Навчання і сімейний бізнес

Барух де Спіноза походив з сім’ї євреїв-сефардів, чиї предки опинилися в Амстердамі після вигнання з Португалії. Він народився від другого шлюбу Міхаеля де Спінози з Ханною Деборою. Батько хлопчика очолював компанію, яка торгувала фруктами. Коли Баруху виповнилося шість років, його мати померла від туберкульозу.

У дитинстві Баруха віддали в початкову релігійну школу «Ец Хаїм», де йому довелося вивчати іврит, Тору, Талмуд, а також ознайомитися з єврейським богослов’ям і риторикою. Ще в шкільні роки юнак прочитав праці Арістотеля, Авіценни, Аверроеса і аль-Фарабі в перекладенні Маймоніда, а також самого Маймоніда та інших єврейських філософів, таких, як Авраам ібн Езра, Герсонид, Авраам Коген Еррера і неоплатонік Ієгуда Абарбанель. Крім івриту, він вивчив латинь, французька, італійська, говорив португальською, іспанською та голландською.

Після смерті батька Барух і його брат Габріель стали керувати сімейною фірмою. Але незабаром у Баруха почалися неприємності. Оскільки він частенько висловлював «неортодоксальні» погляди, спілкувався з представниками неиудейских конфесій, зокрема, коллегиантами і протестантами, в 1656 р. його звинуватили в єресі і виключили з іудейської громади.

Барух змінив ім’я на Бенедикт і, продавши братові свою частку в сімейному бізнесі, переїхав до Оверкерк (передмістя Амстердама). Але через якийсь час повернувся в Амстердам і вступив в приватний коледж ван ден Эндена, колишнього єзуїта. Під час навчання молода людина удосконалювався в латині, вивчав грецьку, філософію і природознавство, а заодно навчався малюванню і шліфування оптичних стекол. Також він викладав у коледжі іврит.

Філософ, шлифующий лінзи

Поступово навколо Бенто (так скорочено називали Бенедикта Спінозу) згрупувався цілий гурток з його друзів і учнів. Між тим юдейську громаду Амстердама серйозно хвилювала його діяльність та його вплив на уми… В 1660 р. амстердамська синагога звернулася до муніципальним властям з офіційним проханням засудити молодого відступника, бо той являв собою загрозу благочестя і моралі». Після цього Спіноза змушений був назавжди залишити рідне місто.

Він оселився в селі Рейнсбург поблизу Лейдена, в той час представляла собою центр колегіантів. Тут йому придалося ремесло шліфувальника лінз, отримана в коледжі – воно давало стабільний дохід. Саме в Рейнсбурге Спинозой були написані «Короткий трактат про Бога, людину та її щастя», «Трактат про вдосконалення розуму», велика частина «Основ філософії Декарта» і перша книжка «Етики».

Поступово Спіноза здобув популярність в науково-філософських колах Європи. До нього часто зверталися за консультацією студенти з Лейденського університету, а в 1661 р. Спінозу відвідав один з керівників Лондонського королівського наукового суспільства – Генрі Ольденбург (1618-1677). Згодом вони багато років листувалися…

У червні 1663 р. Спіноза переїхав в місто Ворбюрг недалеко від Гааги. Там відбулися його знайомства з відомим на той час фізиком і математиком Християном Гюйгенсом (1629-1695), а також філологом Гергардом Фоссом (1577-1649), чиї праці, мабуть, вплинули на нього.

Кар’єра і смерть

У 1664 р. в Гаазі були опубліковані «Основи філософії Декарта» – єдине прижиттєве твір Спінози, виданий ним під власним ім’ям, а також його «Метафізичні роздуми». У 1670 р. був виданий анонімно «Теолого-політичний трактат», після виходу якого про автора вкоренилося міцне думка як про атеисте. Філософ не зазнав серйозних переслідувань лише завдяки заступництву стояли тоді на чолі держави братів де Вітт (один із них, Ян де Вітт (1625-1672), дотримувався картезианских поглядів).

У травні 1670 р. Спіноза переїхав до Гааги. У 1673 р. він відповів відмовою на пропозицію тодішнього пфальцського курфюрста зайняти кафедру філософії в Гейдельберзькому університеті, мотивуючи це побоюванням втратити свободу у висловленні своїх поглядів. У 1675 р. він завершив «Етику» – роботу, в якій систематизував свої філософські погляди, але довго не наважувався публікувати її, так як до того часу брати де Вітт були вбиті в результаті державного перевороту і в країні відбулася зміна влади. Правда, копії книги в рукописному вигляді мали ходіння серед найближчих друзів Спінози.

21 лютого 1677 р. знаменитий мислитель помер від туберкульозу, яким страждав вже давно. Спадкову схильність до хвороби посилило те, що він нерідко вдихав пил, займаючись шліфуванням лінз. Крім того, філософ курив тютюн, який тоді вважався лікувальним засобом. Зрозуміло, це не допомогло, навпаки, наблизило розв’язку…

Бог Спінози

Згідно із заповітом Спінози, всі його твори, залишилися неопублікованими, в тому ж році були видані в Амстердамі, але ім’я автора на обкладинці не значилося. У 1678 р. всі твори Спінози були заборонені.

Філософське творчість Бенедикта Спінози зробило колосальний вплив не тільки на його сучасників, але і на наступні покоління. Так, В. В. Гете назвав Спінозу однією з особистостей, що зробили найбільш сильний вплив на його світогляд. Погляди Спінози були близькі і Альберту Ейнштейну. У своїй телеграмі, адресованій рабину нью-йоркської синагоги Герберту Гольдштейну, знаменитий фізик заявляє: «Я вірю в бога Спінози, який проявляє себе в впорядкованої гармонії сущого, але не в бога, який цікавиться долями і вчинками людських істот».

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА

ВИБІР РЕДАКТОРА

ПОПУЛЯРНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

ПОПУЛЯРНА КАТЕГОРІЯ

© Европарфум - При копіюванні матеріалів посилання на сайт обов'язковеv