Всі знають, що в християнстві існує сім смертних гріхів, здатних увергнути людини в пекло. Ну, якщо не в цьому житті, то в наступної… Але давайте розглянемо, чи так однозначно наше поняття про гріхи? Адже якщо Бог допускає їх, значить, це навіщось потрібно?
Зовсім недавно соціальний психолог Саймон Лахам з Мельбурнського Університету написав книгу «Радість гріха», в якій наводить аргументи на користь семи смертних гріхів для людини. Гріхи можуть мати і конструктивне значення, доводить учений.
Так, блуд покращує наше мислення, підвищує настрій і допомагає будувати любовні стосунки. Як показують дослідження, люди, які багато думають про секс, краще вирішують аналітичні завдання. Крім того, секс робить нас альтруїстами, так як ми прагнемо догодити партнерові, щоб отримати задоволення. В надії на секс ми стаємо більш миролюбними і гасимо конфлікти.
Що ж стосується обжерливості, то ті ж дослідження показують, що, задовольнивши свою пристрасть до їжі, люди стають більш великодушними. Так, випробувані, що з’їли шматок пирога, після цього частіше жертвували кошти на благодійність. Чим це пояснюється? Ймовірно, тим, що сита людина перестає думати про хліб насущний, а стан достатку розташовує до альтруїстичних дій.
В жадібності, на перший погляд, немає нічого хорошого. Часто кажуть, що не в грошах щастя. Але ж гроші можна витрачати по-різному. Згідно з дослідженнями, люди, які витрачали гроші на те, щоб випробувати якийсь досвід (скажімо, екстремальних розваг), відчували себе більш щасливими, ніж ті, хто купував різні матеріальні цінності.
Лінь схиляє людей до сну, а між тим, здоровий сон сприяє поліпшенню пам’яті і інших розумових здібностей. Недарма часто саме уві сні до нас приходять різні осяяння і вирішення проблем.
Лінь в описі семи смертних гріхів часто замінюють також зневірою, причому стверджується, що це найгірший з гріхів! Адже людина, предающийся смутку, роптающий на своє життя, відмовляється від своєї божественної місії і деколи навіть кінчає суїцидом… Отже, він заперечує сам задум Господа щодо себе! Так вчить Біблія.
У наш час стан зневіри зветься депресією. На думку американського професора Джерома Вейкфілда, депресія ніколи не виникає випадково, у неї є певна корисна функція. Вчений вважає, що її варто розглядати як певний перехідний стан. Блокуються всі сторонні почуття і емоції, ми як би «зупиняємося» і прислухаємося до себе, знаходячи той стимул, який змусить нас змінити напрямок, встати на інші рейки і полинути до нових вершин і досягнень.
Гнів допомагає нам впливати на інших людей. Вибиті з колії надто імпульсивним співрозмовником, вони готові скоріше погодитися з претензіями агресора, лише б не бути об’єктом її люті… До того ж, як показує статистика, гнівні посередники більш успішні в переговорах. А ось дипломатичне поведінка далеко не завжди приносить відповідний результат. Втім, все залежить від ситуації.
Заздрість означає в першу чергу порівняння себе з іншими. А це нерідко змушує людину мобілізувати свій потенціал. Так, школярі, які порівнювали себе з більш успішними учнями, отримували більш високі оцінки на іспитах.
Гординя змушує людей тримати марку, щоб не погіршити свою оцінку в очах інших. Горді люди більш витривалі, їм можна доручати складні завдання, і вони частіше беруть на себе керівну роль, щоб утримати статус.
Також, як відомо, гріхи нерідко є наслідком аморального мислення. Але виявилося, що за прагматичний розрахунок і моральні цінності людини відповідальні різні відділи мозку. Якщо щось проходить у «моральному» відомству, то нас не змусиш змінити своїм принципам ні за які гроші. Це експериментальним шляхом з’ясувала група вчених з Університету Еморі (США).
В ході експерименту нейрофізіологи відібрали 27 жінок і 16 чоловіків. Випробовуваних попросили оцінити кілька суджень. Наприклад, висловити свою думку про деяких релігійних максимах або дати оцінку твердженням: «Я вважаю, що в торгівлі дітьми немає нічого поганого». Серед запропонованих суджень були і зовсім невинні, типу: «Я віддаю перевагу драже різних кольорів». У той час як добровольці висловлювалися, дослідники вимірювали активність їх мозку шляхом магнітно-резонансної томографії.
Після цього учасникам пропонувалося підписати папір, в якій стверджувалося щось, що суперечить їхнім моральним переконанням – припустимо, що вони нібито погоджуються, що дітьми можна торгувати. В обмін на відмову від принципів випробуваному вручали деяку суму грошей.
І що ж? Якщо людина ставив свій підпис під документом, то у нього «включалися» ті зони мозку, які бувають задіяні, коли ми розраховуємо на вигоду від якоїсь справи, вирішуємо, наскільки воно може бути для нас рентабельним… Але були і такі, хто навідріз відмовлявся «укладати угоду з дияволом», незважаючи на те, що це була пуста формальність, і жодних наслідків ні для нього, ні для кого-небудь ще це мати не могло. При цьому у них відзначалося порушення вентролатерального ділянки префронтальної кори, який, як вважається, бере участь у формуванні абстрактного мислення, а також скронево-тім’яної спайки, «відповідає» за моральний вибір.
Так що деякі наші ціннісні установки і життєві принципи дійсно не мають ціни: ними керують ті зони мозку, які не здатні оперувати такими поняттями, як вигода або збиток. І така людина дійсно непідкупний.
З іншого боку, моральні установки у кожного індивідуальні. Хто-то ні за що не завдасть шкоди своєму ближньому, тому що вважає це аморальним, а хтось піде навіть на вбивство, якщо буде вважати, що це покращить його життя…
Саме цікаве Схуднути на грибної дієти
Фото: oksix/Rusmediabank.ru Виявляється, схуднути можна, сидячи на грибної дієти. У грибів низька калорійність, всього 20 калорій на 100 г грибів.
|
