По щучому велінню…

456


Фото: Igor Sokolov/Rusmediabank.ru
У російських казках щука заміняла золоту рибку, саме вона допомогла розбагатіти Омелькові, що сидить на печі.

«Йшла щука з Новгорода,
Вона волочили хвіст з Білого озера;
Як на щуку лусочка срібна,
Що срібна, позолочена;
Як у щуки спина перлами сплетена,
Як головка у щуки унизанная,
А на місці очей — дорогий алмаз»
(з фольклорної подблюдной пісні, Афанасьєв, 1983 рік).

Щука належить до найбільш великим рибам, що мешкає на території СНД.

Щука звичайна – Esox lucius – хижа риба з сімейства щучих. Середня довжина цієї риби 1,5 і більше метра. Вага 8-10 кг. Але бувають щуки і 12, і 20 кг і більше.

Живе в прісних водах Євразії і Північної Америки. У Росії її можна зустріти майже у всіх водоймах – річках, великих і малих озерах, водосховищах, мілких ставах і лісових озерцях. Кажуть, що найбільші щуки водяться в Онезькім і в Ладозькому озері.

Може жити не тільки в прісній, але і в солонуватою воді. Щуки чутливі до нестачі кисню.

У щуки видовжене тіло, що нагадує за формою торпеду. Голова з величезною пащею, в якій гострі зуби й ікла. Нижня щелепа видається вперед. Зуби, розташовані на ній, мають різний розмір і слугують для захвату жертви. Інші зуби дрібніше і спрямовані гострими кінцями до глотки.

Забарвлення тіла щуки багато в чому залежить від місця її проживання. Спина у щуки темно-зелена або чорнувата. Бока сіро-зелені, зелені з жовтим або з сірим відтінками. На боках плями, штрихи, смужки жовтуватого або оранжевого кольору. Черево білувате, з сірими цяточками. Грудні й черевні плавці жовтувато-червоні, решта — буро-жовтувато-сірі. Щурята мають світло–сіре або світло–зелене забарвлення.

Щука тримається серед заростей водної рослинності. Щуки – великі індивідуалісти, у кожній щуки своє укриття, свій маршрут, який представляє якийсь замкнутий контур.

Годується щука в світлий час доби. Навесні зазвичай в середині дня, а спекотним літом вранці, в прохолодну вітряну погоду в першій половині дня.

Забарвлення щуки робить її непомітною, вона нерухомо стоїть серед заростей і раптово кидається на здобич.

У раціон щуки входить різна риба: плотва, лящ, йорж, окунь, густера, піскар, бичок, гольц та інші.

Навесні щуки ловлять жаб, а також перепливають водойма мишей, щурів і навіть білок. Буває, що нападає на качок.

Нерестяться щуки, як правило, в кінці березня – на початку квітня при температурі 3-6 С, відразу після танення льоду в дрібних затоках з корчами, іноді в розливах заплави річок, озер, у берегових закраїнах. Спочатку нерестяться найдрібніші щуки, потім середні і потім великі. На нерест виходить одна самка й два-три самця. Великих самок може супроводжувати 7-8 самців. Самці завжди дрібніше самок.

Під час нересту щуки шумно плескаються. Самці або притискаються з боків до самки, або намагаються триматись безпосередньо над її спиною. Самка треться об кущі, стебла рогоза та інші підводні предмети, не затримуючись на одному місці і выметывая велику ікру до 3 мм в діаметрі і сильно розкидаючи її.

Одна самка щуки метає від 17,5 до 215 тис. ікринок. Ікра приклеюється до рослинності, але легко відпадає, через 2-3 дні ікринки обсипаються і лежать на дні. Личинки з’являються через 8-14 днів. Довжина їх становить 6,7-7,6 мм. Спочатку вони живуть за рахунок жовткового мішка, а потім починають харчуватися дафніями та іншим планктоном.

При довжині 12-15 мм молодь щуки вже захоплює личинок коропових риб. А коли щурята виростають до 5 см, вони переходять на харчування молоддю інших риб, переважно коропових.

Статева зрілість у щук настає до 3-5 років. Живуть щуки близько 20 років. Але кажуть, що зустрічаються щуки 80 і навіть 100 років.

М’ясо щуки високо цінувалося ще древніми римлянами. Дуже високо цінують його сучасні англійці і французи. Воно вважається дієтичним продуктом, так як майже не містить жиру. До того ж м’ясо щуки смачно і поживно. З голови щуки готують юшку, а з м’яса холодець, котлети, начинку для пирогів і багато іншого. Щуку фарширують.

Щука з хріном

Вам знадобиться:

– 400 г щуки;
– 3 ст. ложки натертого хрону;
– 10 г зелені петрушки;
– 10 г зелені кропу;
– 3 ст. ложки вершкового масла;
– 2 лаврових листа;
– 2 горошини чорного перцю
– 1 невелика ріпчаста лукавиця;
? 1 корінь петрушки.

Спосіб приготування:

Щуку залити водою, довести до кипіння, покласти цілу очищену цибулину, подрібнений корінь петрушки, хвилин через 10 лавровий лист і перець горошком. Щуку варити до готовності.

Вийняти, розрізати на порційні шматки, засипати хріном. Розігріти масло і вилити зверху, накрити кришкою і настоювати 15 хвилин.

При подачі на стіл посипати подрібненою зеленню кропу і петрушки. На гарнір картопля.

Щука, запечена по-московськи

Вам знадобиться:

– щука середніх розмірів, приблизно на 2 кг;
– 4-6 картоплин;
– 2 ріпчасті цибулини;
– 250 г печериць;
– 2 яйця;
– рослинна олія;
– сіль за смаком.

Для соусу:

– корінь петрушки;
– лавровий лист;
– перець горошком;
– 1 маленька ріпчаста цибулина;
– сметану і борошно на око, приблизно по 2 ст. ложки.

Спосіб приготування:

Щуку обробити на філе.

Соус: залити водою голову, хвіст, плавники, кістки, поставити варити, коли закипить, опустити цілу маленьку очищений ріпчасту цибулину, розрізану на великі шматки корінь петрушки. Поварити, додати лавровий лист, сіль, перець.

Зварити до готовності, процідити

Картоплю нарізати кружечками, обсмажити до золотистого кольору і викласти по краях змащеного маслом деко або форми.

Філе щуки розрізати на порційні шматки, обсмажити на маслі з двох сторін до золотистого кольору і викласти в середині листа.

На рибу покласти окремо обсмажені до золотистого кольору, нарізану кільцями цибулю і свіжі злегка відварені печериці.

У соус додати сметану, борошно, прокип’ятити і залити їм щуку. Запекти в попередньо розігрітій духовці.

Щука з томатним соусом

Вам знадобиться:

– 500 г філе щуки;
– 2 ріпчасті цибулини;
– 2 ст. ложки вершкового масла;
– ? Склянки томатного соусу не надто гострого (я використовую лечо);
– сіль, перець за смаком.

Спосіб приготування:

У глибокій сковороді на вершковому маслі обсмажити подрібнену ріпчасту цибулю, додати томатний соус, сіль, перець, ? склянки гарячої води, все перемішати, закип’ятити.

Укласти в жаровню нарізане шматками філе і залити соусом.

Поставити в духовку і готувати на слабкому вогні до готовності щуки.

При подачі на стіл посипати рубаною зеленню кропу і петрушки. На гарнір рис, картопля, макарони.

Щука фарширована

Вам знадобиться:

– щука;
– 2 ріпчасті цибулини;
– 2 жовтки;
– ? Міської булки;
– трохи молока;
– 2-3 ст. вершкового масла;
– 10 г зелені кропу;
– 10 г зелені петрушки;
– панірувальні сухарі:
– сіль, перець за смаком.

Спосіб приготування:

Булку замочити в молоці.

Щуку очистити від луски, розрізати уздовж спинки, намагаючись не порвати, відокремити шкіру, обережно зламати хребетну кістку біля голови і хвоста. Вийняти м’ясо риби, а голову і хвіст, не відокремлюючи від шкіри, опустити в холодну воду.

М’ясо разом з цибулею прокрутити через м’ясорубку, додати замочену булку, сирі яєчні жовтки і розтоплене вершкове масло, подрібнену зелень кропу і петрушки, посолити, поперчити, нафарширувати цим не надто туго щучу шкіру і зашити так, щоб риба знову вийшла як би цілою, з головою і хвостом. Обваляти в сухарях і обсмажити на вершковому маслі з двох сторін, потім перекласти на деко і поливаючи маслом, запекти в духовці.