До категорії «перші жінки програмісти» можна віднести кілька відомих фахівців, які працювали над програмним забезпеченням в 1940-х–1950-х роках.
Багато з них зробили настільки серйозний внесок в історію програмування, що їх імена відомі до цих пір, незважаючи на поширену думку про те, що розробляти програми можуть, в першу чергу, чоловіки.
Хоча про деякі з цих видатних жінок практично забули – можливо, згадування їхніх імен стане невеличким відкриттям для читачів цієї статті.
Зміст:
Ада Лавлейс — перша жінка, яку можна назвати програмістом
Перші справжні комп’ютери з’явилися лише в XX столітті – але ідеї про їх створення зародилися кількома десятиліттями раніше.
Адже основою будь-яких програм є математичні обчислення – а фахівці-математики були і сто, і двісті років тому.
З цієї причини першим програмістом у світі вважається Пекла Левлайс, народжена в 1815-му році і колишня дочкою британського поета Байрона.
Рис. 1. Ада Лавлейс – перша жінка-програміст.
І, хоча її діяльність не можна назвати справжнім програмуванням, Пекла змогла створити цілих три алгоритму для поки ще не існуючих ЕОМ (навіть машина Беббіджа була створена вже після смерті першої програмістки).
Заслуги міс Лавлейс визнані світовим співтовариством:
- розроблений в кінці 1970-х років мова програмування Ада названа саме на честь неї;
- у день народження Лавлейс, 10 листопада, відзначається один з міжнародних Днів програміста (ще один святкують у 256-й день року);
- у 1997-му році вийшла на екрани кінострічка «Задумуючи Пеклі», присвячена першій жінці-програмісту.
Читайте також:
Самий перший в світі комп’ютер: характеристики, історія створення та маловідомі факти
Що таке iMac і чим він принципово відрізняється від інших ПК
Навчання програмуванню з нуля – покрокове керівництво для початківців. Десять кроків від чайника до програмісту-професіоналу
Кращі безкоштовні програми: Набір must have для всіх
повернутися до меню ^
Бетті Холбертон – одна з фундаторок комп’ютера ENIAC
Ім’я Бетті Холбертон відомо, в першу чергу, тим, хто цікавився історією перших комп’ютерів – в тому числі, і розробкою ЕОМ «ENIAC».
Серед математиків і програмістів (в той час вважалися фахівцями одного профілю) в групі розробки одного з перших комп’ютерів у світі була і Холбертон.
Рис. 2. Бетті Холбертон і один з перших комп’ютерів у світі.
Серед розробників ЕОМ була не одна жінка – керівники проекту найняли відразу шістьох, яких називали «ENIAC Girls».
Вони створювали алгоритми практично «з нуля», не маючи можливості користуватися поки не існуючими книгами з програмування.
Шість программисток, в числі яких була і Бетті, зробили наступне:
- розробили програми, що дозволяють з максимальною швидкістю розраховувати балістичну траєкторію;
- навчилися розбиратися з проблемами в створюваних алгоритмах, не маючи досвіду і тільки навчаючись на власних помилках;
- вивчили конструкцію обчислювальної машини настільки, що могли не тільки визначити проблему, але й відремонтувати техніку.
повернутися до меню ^
Мері Лі Вудс – учасник створення Ферранте Марк 1
Жінка-математик, на ім’я Мері Чи Вудс вважалася однією з перших і кращих программисток середини XX століття.
Під час навчання в університеті бірмінгема дівчина показала настільки вражаючі результати, що відразу ж після отримання вищої освіти отримала роботу в Телекомунікаційній Науково-дослідної організації в Малверні.
Через деякий час Вудс переходить в Обсерваторію гори Стромло в Канберрі, а потім в компанію Ferranti, що займалася розробкою комерційних комп’ютерів.
Рис. 3. Мері Лі Вудс – один з розроблювачів перших комерційних комп’ютерів.
Відмінністю обчислювальної техніки, в розробці якої брала участь і Мері, і її майбутній чоловік Конвей Бернерс, було використання вже готових закладених програм.
Крім того, комерційні комп’ютери з самого початку призначалися для виконання будь-яких завдань замовників, а не тільки військових, як перші ЕОМ. В
повернутися до меню ^
Грейс Хоппер – авторка Cobol
Програмістка Грейс Хоппер була викладачем математики і професором коледжу в Нью-Йорку, але в 1943-му році перейшла в команду Гарвардського університету, почавши роботу над першими у світі ЕОМ Mark-1 і UNIVAC.
Займаючись удосконаленням комп’ютера УНИВАК, програмістка стала творцем першого в світі компілятора – програми, яка перекладала команди людини-оператора в машинні коди.
Рис. 4. Грейс Хоппер і комп’ютер UNIVAC.
В кінці 1950-х років Грейс розробила мову програмування Cobol – хоча і з допомогою цілої групи інших фахівців. КОБОЛ представляв собою доопрацьовану програмну середу FLOW-MATIC і містила декілька компонентів COMTRAN.
Головною ідеєю, запропонованої Хоппер, було написання програм мовою, більше схожому на англійську, ніж на машинний.
повернутися до меню ^
Ерна Шнайдер Гувер – перша жінка, яка отримала патент на програмне забезпечення
Дзвінок в техпідтримку телефонного оператора або будь-якого колл-центру не завжди дозволяє відразу ж з’єднатися з оператором – іноді для цього доводиться скористатися спеціальним меню.
Саме ця система з управлінням з записаним програмами і є винаходом Эрны Шнайдер Гувер.
Жінка-програміст розробила алгоритм автоматичного регулювання швидкості прийому викликів, що дозволяє зменшити перевантаження телефонної мережі при одночасному надходженні на лінію безлічі дзвінків.
Рис. 5. Ерна Гувер – власник одного з перших патентів на ПЗ.
повернутися до меню ^
Карен Спарк Джонс – розробник технології пошуку
Внесок Карен Спарк Джонс в історію програмування важко переоцінити – вона займалася розробками в області інформаційного пошуку та обробки обчислювальною технікою природних мов.
Обидва ці напрямки згодом були використані для створення систем штучного інтелекту.
Винаходом Карен досі користується весь світ, займаючись пошуком інформації в одному із спеціалізованих сервісів – Google, Яндекс, Рамблер або Yahoo.
Рис. 6. Карен Джонс – розробник пошукових систем.
Завдяки своїм розробкам Джонс заслужено вважається одним з тих людей, завдяки яким сучасний користувач може взаємодіяти з комп’ютером шляхом введення звичайних слів і фраз, а не машинних кодів і рівнянь, як раніше.
Були використані її ідеї і для створення технологій голосового пошуку, помітно спростили використання пошукових систем на смартфонах і планшетах.
Читайте також:
Навчання веб-дизайну з нуля — покрокове керівництво для початківців (десять етапів)
50+ кращих безкоштовних шаблонів для WordPress блогу, журналу, агентства, портфоліо, і корпоративного веб-сайту 2018
Що таке jQuery: де використовується і які переваги дає розробникам
Як створити сайт безкоштовно з нуля: планування, дизайн, верстка і запуск — докладне керівництво
Що таке landing page: як створити ефективний лендінгем з високою конверсією
повернутися до меню ^
Катерина Ющенко — перша радянська жінка-програміст
Радянський і український програміст на ім’я Катерина Ющенко теж залишилася незаслужено забутої – причому, як у світовій, так і у вітчизняній історії програмування.
Створювати свої перші алгоритми і рівняння їй довелося ще у воєнний час, у 1940-х роках.
А програмуванням Катерина почала займатися тільки через кілька років, коли в СРСР уже з’явилися перші серйозні комп’ютери.
Рис. 7. Катерина Ющенко – перша жінка-програміст в СРСР.
У 1950-х і 1960-х роках Ющенко бере участь у кількох серйозних проектах.
Серед її досягнень можна відзначити:
- створення цілого ряду алгоритмів для радянської обчислювальної машини ЕОМ “МЭСМ”;
- розробку одного з перших мов програмування, назва якого не одержало популярності, але ідеї були використані при створенні більш сучасних програмних середовищ;
- співавторство у створенні книги «Елементи програмування», що вважалася першим радянським підручником по програмуванню – видання було визнано в усьому світі і переводилося на кілька мов;
- участь у створенні цілого напряму в радянському програмуванні, за яку Ющенко отримала ступінь доктора наук.
