Допомогти підлітку визначитися з професією

351


Ваше чадо вже підросло, приносить зі школи хороші чи не дуже оцінки, намагається позичити мамину блузку або побризкатися татовим одеколоном… При думці про те, що наближається час вибору майбутньої професії, більшість батьків охоплює паніка. Зможе він чи вона вчинити? Вибере грошову спеціальність чи буде горбатитися за шматок хліба без масла? Чи Не кине інститут після першого курсу?

Але головне – це перший самостійний вибір вашої дитини, перший урок життя: аби щось вибрати, треба від чогось відмовитися. Не забирайте у нього цей крок до самостійності, не вирішуйте за дочку чи сина. А ось батьківська підтримка в цей період необхідна. Як допомогти підлітку з профорієнтацією?

Типова головний біль батьків:

Ваші син або дочка витають у хмарах, не вживаючи ніяких реальних кроків до вибору майбутньої професії і вузу (коледжу). Ви боїтеся, що дитина втратить час і залишиться ні з чим. Можливо, ваше чадо вже відчуло на собі якісь схильності, але боїться робити рішучий крок – телефонувати до приймальної комісії, ходити на дні відкритих дверей, планувати запис на підготовчі курси… Поговоріть з дитиною. Якщо це так — допоможіть йому скласти конкретний план, обговоріть, скільки часу у нього є і що необхідно зробити.

Підліток ще не може визначитися, не знає, ким хоче бути. В таких випадках допомагає звернення до професіоналів. Психологів–фахівців з профорієнтації зараз можна знайти практично в будь-якому місті. Бажано вибрати психолога, який у своїй роботі не обмежується формалізованим тестом (подібний тест дитина може самостійно пройти на комп’ютері за годину), а робить упор на особисту бесіду, враження від дитини, його розповідь про власні захоплення. Важливо, щоб ця людина добре орієнтувався в сучасному ринку праці, володів знаннями про різних професіях і широким поглядом на процес професійного самовизначення. Адже в даний час людина може успішно змінити кілька спеціальностей за своє життя.

Ви нічого не знаєте про ту професію, яку обрало ваше чадо. Отримання інформації про ту або іншу професію – найбільш важливий крок на шляху до профорієнтації. Чудово, якщо ви володієте знаннями про обрану сином або дочкою спеціальності. Якщо ж ви біолог, а ваш син мріє навчатися на спеціаліста з реклами, ви можете разом пошукати інформацію про рекламному бізнесі в Інтернеті, розпитати знайомих, сходити на день відкритих дверей на відповідних факультетах в декількох різних вузах.

При можливості дуже корисно організувати зустріч підлітка з дорослим — представником його майбутньої професії, який зміг би розповісти йому про тонкощі роботи в даній сфері. Тільки переконайтеся заздалегідь, що цей чоловік налаштований доброзичливо і більш або менш позитивно. Є люди-скиглії, які готові розповідати лише про те, як погана їх робота, яка низька зарплата у спеціалістів саме цієї області, докладно розповісти про всі мінуси свого ремесла, жодного разу не згадавши про плюси. Такі люди зустрічаються, мабуть, у кожної професії. Можливо, їх скарги в чомусь виправдані, але весь час хочеться задати їм питання: «Якщо у твоїй роботі є тільки мінуси, чому ти досі займаєшся цією справою, чому не змінив спеціальність?». Навряд чи ця людина зможе розповісти вашій дитині щось корисне, хіба що залякає і зіб’є з пантелику.

Він боїться помилитися, обрати «не свою» справу». В сучасному світі не обов’язково займатися одним і тим же ділом все життя. Хтось вибирає і такий шлях, а інші, не менш успішні люди, протягом життя міняють кілька професій. Розкажіть дитині, що його нинішній вибір – важливий крок, але не вирок. В інституті він у будь-якому випадку отримає корисні навички: навчитися виступати публічно, аналізувати інформацію, врешті-решт, отримає «корочку», яка дасть йому можливість при бажанні змінити спеціальність за один-два роки. Може бути, ви можете поділитися особистим прикладом або прикладом близьких друзів, які змінювали рід занять. Розкажіть підлітку, що деколи додаткові навички або хобі допомагають знайти роботу мрії. Людина, яка отримала освіту менеджера і цікавиться авіацією, може працювати логістом в аеропорту. А той, хто в дитинстві грав у ветеринара і мріяв лікувати тварин — влаштуватися маркетологом в зоомагазин, де знадобляться і його освіта, і любов до звірятка. І так далі. Нехай дитина знає, що будь-які його знання і навички можуть виявитися корисними в самий несподіваний момент.

Він боїться — «раптом я не підійду». Дайте йому можливість спробувати себе в справі. Зрозуміло, що ваша дитина не зможе попрацювати лікарем або психологом, будучи старшокласником. Але цілком реально на час літніх канікул, наприклад, влаштуватися на некваліфіковану роботу в те місце, де він в майбутньому хоче працювати – промоутером в рекламне агентство, санітаром у лікарні, кур’єром в редакцію. Зсередини побачивши місцеву кухню, підліток зможе більш реалістично підійти до свого вибору. Навіть якщо ваше чадо відмовиться від роботи в обраній сфері, то отримає неоціненний досвід: як складати резюме, вести себе з начальством, спілкуватися з колегами.

А ось чого робити точно не варто:

Не змушуйте дитину займатися втіленням вашої власної нереалізованої мрії. Якщо ви коли-то хотіли займатися художньою гімнастикою, стати лікарем або музикантом — не підштовхуйте дитини на цей шлях, щоб він здійснив вашу мрію за вас. Дитина — не ваше продовження, а окрема особистість.

Ще одна трагедія – коли батьки змушують дітей проти їх бажання продовжувати професійну династію». Зрозуміло, що у вашій родині бути лікарями або бізнесменами – це традиція, гордість. Але професійні схильності не передаються у спадок! Буває, що вихована в певній професійній середовищі дитина з задоволенням вибирає спеціальність «батьків і дідів» — це йому цікаво і з дитинства знайоме. Чудово, якщо так і вийшло. Але якщо дитина зізнається вам, що у нього не лежить душа, приміром, до хімії – не змушуйте його вступати у «освячений традицією» вуз. Раптом у вашій сім’ї росте талановитий художник або геніальний лікар, який врятує безліч життів, а ви зробите з нього досить посереднього хіміка?.. Ненависна робота здатна зіпсувати людині все життя.

Не залякуйте дитину заявами на кшталт: «Який з тебе програміст, у тебе з математики одні двійки!», «Тобі пряма дорога в технікум!», «З такими оцінками навіть у двірники не беруть, а ти хочеш бути економістом!». По-перше, цим ви занизите його самооцінку. По-друге, це великий педагогічний прорахунок: якщо ваше чадо і справді мріє працювати над створенням комп’ютерних ігор або стати «великим начальником» у крупній торговій фірмі, це може стати чудовою мотивацією підтягнутися за якихось предметів. Спокійно поясніть підлітку, що для навчання на інженера-програміста йому знадобиться скласти складний іспит з математики, так і в самому інституті цього предмета буде досить багато. На більшості економічних факультетів до того ж здають тести з російської та англійської мов. Тому, якщо він хоче наблизити свою мрію до реальності, над цим доведеться попрацювати. Повірте, ці слова діють набагато краще, ніж фраза «тебе нікуди не візьмуть».

Ні в якому разі не смійтеся над його романтичними мріями стати археологом або працювати в зоопарку. Не можна говорити підліткові щось на зразок «та все одно у тебе нічого не вийде», «це несерйозно», «з такою професією тобі нічого буде їсти». Люди найрізноманітніших спеціальностей заробляють гроші. Ви не знаєте, як саме проявиться талант у вашого чада. Якщо у дитини є професійна мрія, нехай навіть сама божевільна і безглузда, він має право спробувати.