Земляна груша

33


Так через форму бульб здавна називали топінамбур, який тепер можна купити і на наших ринках.

Сусідка з першого поверху посадила його на газоні, рослина вона величає диким соняшником і вирощує для краси.

Каже, що варто їй виглянути з вікна, як навіть пізньої осені ще перебирають пелюстками на вітрі жовті суцвіття, і на душі стає веселіше, немов світла в світі додається.

І вона права, топінамбур дійсно за зовнішнім виглядом схожий на подсолнушек, його нерідко називають диким соняшником. До того ж цвіте він до самих морозів, навіть на початку листопада радує сонечками своїх квітів.

Індіанці Північної Америки вирощували його з незапам’ятних часів. До Європи, спочатку у Франції, земляна груша прибула в XVII столітті разом з бразильськими індіанцями племені Тупинамбус. Ось, власне, тому рослину і назвали топінамбуром.

В Росію земляна груша потрапила пізніше: тільки в XVIII столітті. Швидше за все, до її появи у нас доклав руку Петро I… Спочатку знайшлися ентузіасти, які стали вирощувати нову культуру, але потім якось все зійшло нанівець…

І навіть у наш час, коли очевидна користь для здоров’я людини плоду, топінамбур не має такої популярності, яку він заслуговує.

Топінамбур, або соняшник клубненоснийHelianthus tuberosus — багаторічна клубненосное рослина сімейства складноцвітих. У культурі найчастіше вирощується як однорічна.

Надземною частиною топінамбур схожий на соняшник — і листям і квітками, тільки вони в нього меншого розміру.

Висота прямого міцного, жесткоопушенного, зверху ветвящегося стебла досягає 1,5 – 2,5, іноді — 4 метрів.

Листки яйцевидні або серцевидно-яйцевидні з зубчастими краями. Яскраво-жовті серединні трубчасті квітки двостатеві; крайові безплідні помилково язичкові зібрані в суцвіття – кошики від 2 до 10 см в діаметрі. Розпускаються квітки в кінці липня – на початку серпня. Цвітуть до заморозків. Їх нерідко використовують на зрізання.

А ось коренева система топінамбура йде глибоко в грунт. На підземних стеблах, що знаходяться близько до поверхні ґрунту, утворює безліч бульб з вічками – опуклими нирками. Бульби бувають самої різної форми і забарвлення – білі, жовті, рожеві, червоні, лілові. Вага бульб коливається від 15 до 100 і більше грамів.

Топінамбур — урожайне рослина, якщо його не загустити при посадці, то з одного куща можна зібрати від 1 до 2 кг бульб.

На смак сирі земляні груші трохи нагадують капустяні качани, що багато хто з нас гризли в дитинстві, коли бабусі і мами починали рубати капусту для квашення.

Плід — сім’янка дозріває в вересні — жовтні.

Топінамбур не вимогливий до грунту, може рости де завгодно.

Бульби топінамбура містять: вітаміни В1, В2, С, каротин, пектин, білки, цукри, амінокислоти, калій, цинк, фосфор, залізо, кремній… Але особливо вони багаті рослинним аналогом інсуліну – інулін, тому вживання топінамбура у їжу позитивно впливає на обмін речовин і особливо корисна діабетикам.

У лікувальних цілях топінамбур використовується давно і в багатьох країнах.

Відомо, що цар Олексій Михайлович одного разу наказав опитати всіх знахарів про відомі їм способи лікування та цілющих травах, які вони використовували при зціленні хворих. Виявилося, що земляною грушею, настояної на вині, знахарі користувалися для лікування серцевих хвороб.

Сучасна народна медицина використовує препарати з топінамбура при лікуванні серцево-судинних захворювань, особливо при гіпертонії, ішемічної хвороби та тахікардії. Крім того, топінамбур застосовується при шлунково-кишкових хворобах, ожирінні, занепаді сил, відкладення солей, при подагрі, анемії, сечокам’яній хворобі, циститі, недокрів’ї, атеросклерозі, туберкульозі, лейкозі, панкреатиті.

Вживання топінамбура в їжу знижує вагу, зміцнює імунітет, виводить з організму токсини, холестерин, радіонукліди та важкі метали, служить профілактикою інфаркту та інсульту.

Зовнішньо варені бульби топінамбура прикладають до суглобів при поліартриті і ревматизмі, при опіках, екземах, псоріазі прикладається кашка з подрібнених бульб.

Топінамбур використовують і в народній косметології.

Омолоджуюча Маска

Натерти бульби топінамбура на тертці і покласти кашку між шарами марлі, накласти на обличчя на 20 хвилин, вмитися водою кімнатної температури.

Після курсу таких масок дрібні зморшки розгладяться, шкіра набуває гладкість і пружність.

Сік топінамбура втирають в шкіру голови при лупі і випаданні волосся.

Селяни вирощують топінамбур для кроликів, нутрій, свиней, коней, курей та інших тварин, які поїдають земляну грушу з великим задоволенням.

Топінамбур добре зимує у відкритому грунті. Якщо викопати бульби навесні, то вони стають дуже солодкими.

Топінамбур популярний у багатьох народів світу. Французи вважають, що топінамбур за смаком нагадує артишок, англійці називають його «єрусалимським артишок».

Топінамбур не тільки їдять сирим, додаючи в салати, але також варять, парять, смажать, як картоплю, фарширують, маринують, солять, запікають.

Топінамбур смажений

Вам знадобиться:

— 300 г топінамбура;
— 1 ріпчаста цибулина;
— рослинна олія;
— сіль за смаком.

Спосіб приготування:

Топінамбур очистити, промити у воді, підкисленою лимонним соком, відкинути на друшляк, обсушити серветкою.

Нарізати цибулю півкільцями, обсмажити на сковороді на рослинному маслі, зняти зі сковороди.

В цю олію, додати нарізану скибочками топінамбур і обсмажити до золотистого кольору, додати обсмажену цибулю, посолити, накрити кришкою і тушкувати до готовності.

Салат з топінамбура

Вам знадобиться:

— 250 г топінамбура;
— 20 г щавлю;
— 2 зубчики часнику;
— сметана для заправки;
— сіль за смаком.

Спосіб приготування:

Топінамбур промити, натерти на крупній тертці, щавель подрібнити, часник подрібнити, все перемішати, посолити, заправити сметаною.

Топінамбур з петрушкою

Вам знадобиться:

— 400 г топінамбура;
— 10 г петрушки;
— ? Склянки вершків;
— 1 ріпчаста цибулина;
— вершкове масло;
— сіль, перець за смаком.

Спосіб приготування:

Цибулю нарізати і обсмажити до золотистого кольору на олії на сковороді.

Топінамбур очистити, промити, дрібно нарізати і додати до цибулі, згасити, додати подрібнену петрушку, посолити, залити вершками, тушкувати до готовності.

Паста для бутерброда

Вам знадобиться:

— 100 г бульб топінамбура;
— 80 р сиру;
— 100 г філе копченої оселедця;
— 4-6 зубчиків часнику;
— 10 г зелені петрушки;
— 10 г зелені кропу;
— сметана для заправки.

Спосіб приготування:

Топінамбур і сир натерти на крупній тертці, філе копченої оселедця дрібно нарізати, часник розтовкти, зелень кропу і петрушки подрібнити, все перемішати, заправити сметаною.

Топінамбур, запечений з сиром

Вам знадобиться:

— 400 г топінамбура;
— 100 г сиру;
— 20 г зелені петрушки;
— 10 г зелені кропу;
— ? Склянки сметани;
— сіль за смаком.

Спосіб приготування:

Топінамбур промити, потерти металевою щіткою, відварити без солі, перекласти у форму або на сковороду, посипати натертим на тертці сиром, посипати подрібненою зеленню кропу і петрушки, трохи посолити, залити сметаною і запекти в попередньо розігрітій духовці.