В наш час піца вважається одним з національних страв Італії, яке люблять і готують у всьому світі.
Проте вчені вважають, що піца цілком могла мати древнеперсидское походження. Наприклад, з письмових джерел відомо, що воїни царя Дарія Великого (521-486 рр. до н. е.) при багатоденних переходах готували хліб на своїх плоских щитах, а зверху клали сир і фініки. Чим не давня піца?
Подібне блюдо було і у давніх етрусків. Плоский хліб з різними добавками готували в Стародавньому Єгипті. У Стародавній Греції той же плоский хліб поливали оливковою олією і зверху клали часник, цибуля, оливки та різні трави. Пізніше додався сир.
Римляни, швидше за все, рецепт перейняли у греків, але стали додавати мед і листя лавра. Їх піца називалася «placenta».
А вчений-етнолог з Норвегії Астрід Ридбергольц стверджує, що батьками піци є вікінги. На доказ вона призводить стародавні сковорідки, які археологи знаходять у місцях поселень стародавніх вікінгів. Ридбергольц вважає, що саме на цих сковорідках і готували предки сучасних норвежців коржі, приправлені овочами, м’ясом або рибою, які в наш час називають піцою.
Але більша частина вчених все-таки схильна вважати, що піца народилася в Неаполі більше 200 років тому. В ті часи Неаполь вже був густонаселеним містом, і пекарі пристосувалися нашвидку готувати прямо на вулиці коржі, які зверху покривали шаром томатів, посипали сушеним майораном і поливали олією, іноді зверху клали сир. Торговці складали коржі у високі мідні ящики, які носили на голові, і продавали піцу на вулицях. В ті часи піца була їжею найбідніших верств населення. Бувало так, що піцу брали в борг і потім розраховувалися за неї протягом тижня. За це піцу називали «восьмиденною». Простолюдини їли піцу на сніданок, на обід і на вечерю. І лише пізніше вона стала більш різноманітною і стала набувати популярності.
Вважається, що існує тільки два види класичної неаполітанської піци — «Маринара» і «Маргарита». «Маринара» була названа на честь рибалок, які їли її на сніданок. А знаменита піца «Маргарита» була вперше виготовлена в Неаполі в 1889 році і названа на честь королеви, дружини італійського короля Умберто I.
Вийшло це так. Король з королевою, перебуваючи в свій літній резиденції, побажали спробувати це місцеве блюдо. Королівські кухаря, виконуючи побажання королівських осіб, вирушили в народ і отримали рецепти, але ввести нові страви в королівське меню не змогли. До двору запросили піццайоло Рафаеля Еспозіто з дружиною. І подружжя приготували три види піци, в одній з яких були помідори, моцарелла і базилік – кольори італійського прапора. Ця піца особливо сподобалася королеві. І піцу назвали її ім’ям, тобто – Маргарита. Королева наказала піцу, названу в її честь, випікати тільки в печах її палацу Каподімонте.
Тепер в цю піцу часто кладуть все, що є під рукою. При цьому піца «Маргарита» вважається найбільш вишуканою. Незважаючи на указ королеви, піца «Маргарита» стала випікатися практично всюди, і ласували їй не тільки сеньйори, але і жебраки.
Дві інші піци також користуються популярністю. Піца «Чотири сезони» відома з 1660 року, а «Маринара» з 1800 року.
Сьогодні в Італії існує більше двох тисяч різних назв піц. Обов’язковим інгредієнтом піци стали сир і помідори. І якщо спочатку в піцу додавали ще тільки оливки, гриби, анчоуси, то тепер кладуть все, що душа забажає.
У XIX столітті в США приїхали перші німецькі переселенці привезли разом з собою рецепти піци. Спочатку піца в Сполучених Штатах не отримала особливого поширення, залишаючись тільки стравою італійських сімей. Але з часом її розсмакували і інші громадяни США. А в кінці 60-х років минулого століття американці винайшли піццу-напівфабрикат. Після цього піца стала виглядати такою, якою всі ми її знаємо.
Напівфабрикати, напевно, і зручні, коли немає часу, а їсти хочеться. Але якщо вдається вибрати час для готування, то краще приготувати піцу самим, буде і смачніше, і корисніше.
Піца по-неаполітанськи
Вам знадобиться:
готове дріжджове тісто;
– помідори;
– сир;
– оливкова олія;
– сіль, перець і інші прянощі.
Спосіб приготування:
З тіста розкачати корж товщиною 1 см, змастити олією.
З помідорів зняти шкірку, нарізати і покласти зверху, посипати сіллю, перцем і прянощами, потім натертим на терці сиром. Випікати в попередньо розігрітій духовці 25 хвилин.
Піца по-німецьки
Вам знадобиться:
– ? Склянки борошна;
– 1 яйце;
– 1,5 ст. ложка вершкового масла;
– 6-8 помідорів;
– 2 ст. ложки тертого сиру;
– 1 цибулина;
– 15 г зелені кропу і петрушки;
– 2 склянки сметани;
– сіль, перець за смаком.
Спосіб приготування:
Готуємо тісто. З борошна, яйця, масла, солі і столової ложки води приготувати м’яке тісто, поставити на півгодини в холодильник.
Помідори розрізати навпіл і вийняти чайною ложкою м’якоть.
Натерти на тертці сир, подрібнити цибулю і зелень, посолити, поперчити, нафарширувати цією помідори і полити сметаною.
Тісто розкачати, викласти на добре змащену маслом сковороду, полити сметаною, зверху викласти помідори і поставити в попередньо розігріту духовку на 16-17 хвилин. Краї тіста змастити маслом. При подачі на стіл посипати подрібненою зеленню.
Піца з копченою рибою
Вам знадобиться:
– дріжджове тісто;
– ріпчаста цибуля;
– консервовані помідори;
– томатний соус;
– копчена риба;
– сир;
– рослинна олія;
– зелень кропу.
Спосіб приготування:
Цибулю подрібнити і обсмажити на олії до рожевого кольору.
Тісто розкачати в пласт, змастити томатним соусом, викласти шматочки копченої риби, обсмажену цибулю, консервовані помідори. Все посипати тертим сиром.
Поставити в попередньо розігріту духовку і випікати хвилин 15.
При подачі на стіл посипати зеленню.
Піца з кабачків
Вам знадобиться:
Для тіста:
– 1 ст. ложка борошна;
– 2 яйця;
– ? Склянки молока;
– сіль за смаком.
Для начинки:
– 2-3 молодих кабачка;
– 3-4 помідора;
– 80 р сиру;
– 40-60 г вареної ковбаси.
Спосіб приготування:
Тісто. Змішати яйця, борошно, молоко, сіль, так, щоб не було грудок, можна на міксері.
На сковороду змащену маслом викласти нарізані кубиками кабачки і тушкувати, помішуючи, під кришкою.
Додати зверху нарізані кружечками помідори.
Посипати натертим на терці сиром. Викласти нарізану ковбасу.
Залити рідким тістом.
Запікати піцу до готовності на повільному вогні, не перемішуючи.
При подачі на стіл посипати подрібненим кропом.
Саме цікаве Харчування годуючої мами
Якось розговорилися ми з моєю знайомою про грудному вигодовуванні. Олена впевнено заявила, що поки годувала свою дитину, їла все, що завгодно, ні в чому собі не відмовляючи.
|
