Переробки, перев’язки або як я знову стала дуже економною

Вирішила я якось не купувати більше пряжу, ну зовсім

, якщо тільки подарують. А в’язати тільки зі старої пряжі, напевно, позначається радянське минуле. Зібрала у себе купу в’язаних колись мною речей, взяла у внучок, дочки і невістки те, що я їм в’язала, а вони або неабияк це паплюжили або, взагалі, не носили. Вийшла купа в’язаного. Самозабутньо це пораспускала під аудіокниги, іііі…, жахнулася такій величезній кількості клубочків. В’язати, і схоже не перев’язати. Життя не вистачить.почала в’язати шкарпетки. Швидко набридло, перейшла на жилети і шапки.

Шкарпетки в’язала досить-таки щільно в дві нитки. Одна нитка вовняна, інша акрилова.я вже виставляла тут недавно жилет, панамки зі старої пряжі. Та й раніше частенько показувала речі перев’язані. А зараз хочу показати переробку старенької шапочки, яка мені після переробки сподобалася більше, і внучці теж, і невістці. Хоча шапочка вже пристойно ношена.така шапка була новою:

А така стала після носіння. Розтягнулася гумка, та й не першої свіжості шапочка.

Вирішила не розпускати шапку, а спробувати оновити. Просто відрізати гумку (в’язала знизу) і надв’язати спочатку лицьовій трохи більше сантиметра. Спиці взяла тонший, ніж в’язала спочатку. А потім щільно зв’язати гумку 1х1. Ось процес переробки:

Дуже засмутилася, що видно був стик старої і нової пряжі. Але вирішила продовжити і ще зробити помпон, маленький.

Після прання ситуація начебто покращилася, стику майже не видно:

Шапочка сидить м’яко, подовжилася, поміщається і хвостик. Смішний помпон. Внучка пішла в ній в гості до вечора. У нас сьогодні холодно, + 6.