Фото: katalinks/Rusmediabank.ru «Розчавлений своєю журбою, він уперто шукає всюди її умолкший голос, Вірячи в чудо, яке виявиться щедріше, ніж смерть».
І жив Адам, очікуючи і вожделея тільки Ліліт, і помер Адам, стогнучи і мріючи лише про Ліліт». (Аветік Ісаакян) ГЛАВА 1 Щось тривожне, тужливий здавалося їй у візерунку сонячних плям на зеленій траві, в легкому вітрі і швидкому бігу хмар по небу.