Знайомства. Чоловіча версія

527


Фото: blueskyimage/Rusmediabank.ru
У житті кожної з вас траплялася ситуація, коли зовсім випадково опинявся поруч симпатичний чоловік. Ви помічали його, він помічав вас. Було зрозуміло, що ви один одному симпатичні. І ви начебто були не проти припинити переглядатися і дізнатися, як його звуть. І він ніби думав про щось схожому. Але, здавалося б, цілком логічного в такій ситуації знайомства не відбувалося. Або він так і не наважувався підійти, або, підійшовши, не зміг справити належного враження. І хоча нічого страшного не сталося, але адже і нічого хорошого теж.

Зазвичай розчарування від подібного роду подій триває недовго. Не доля, скажуть багато. Але якщо поглянути на ситуацію дещо під іншим кутом, можна знайти відповіді і зменшити кількість зірваних знайомств, одне з яких, можливо, стане вашою долею.

Давайте змоделюємо таку можливу ситуацію. Тільки я спробую наповнити її тими думками, які рояться в голові у чоловіка. Уявімо, що:

Я стою на зупинці громадського транспорту і дивлюся на дівчину. Вона симпатична, дуже мені подобається, і я хочу з нею познайомитися. Дізнатися, хто вона, як звуть, куди збирається їхати любить каву. Які книги читає і читає в принципі. У неї гарні очі, і вони раптом дивляться на мене, наші погляди зустрічаються і ми відводимо їх… адже Я на неї фактично витріщався, роздивлявся без її згоди, а це непристойно. Навколо стільки людей. Вони можуть подумати всяке. А вона відвела погляд, тому що пристойні дівчата на зупинці чекають трамвая, а не знайомства.

Загалом, ви зрозуміли, що для неї посміхнутися у відповідь теж непристойно. І я про це теж подумав. Ми обидва розуміємо, що перший сприятливий момент для знайомства упущений, тепер кожен з нас намагається подолати сором і незручність. Нам обом здається, що вся зупинка в курсі, що відбувається і з нетерпінням чекає на продовження. Ми все ще крадькома розглядаємо один одного. Роблячи вигляд, що не помічаємо цього. Мені здається, що її обличчя не змінюється. Я не помічаю знаків, що жінки здатні подати чоловікові. Я схвильований, тому й не бачу. Мені складно зрозуміти, симпатичний я їй чи ні. Вона бачить, що щось стримує мене, але не розуміє природу того, що відбувається і не знає напевно, чи подобається вона мені.

А в цей момент мене мучають комплекси. Ні, не комплекс неповноцінності, не подумайте нічого такого. А всі ті маленькі чоловічі «жахлики», які можуть виникнути в такій ситуації. Як підійти, що сказати, як мінімізувати відмова? Для чоловіка це важливо, хоча й може здатися смішним. Адже складно прийняти те, що ти цілком нормальний і навіть у чомусь успішний чоловік, можеш виявитися менш привабливим, ніж хто-небудь інший. Може виникнути питання – що успішний чоловік робить на зупинці громадського транспорту? Для тих, кого це дійсно цікавить, відповім так: у житті кожного, навіть дуже успішного чоловіки бувають різні обставини.

До речі, однією з ліній жіночої поведінки в ситуації обміну поглядами, з якою часто доводилося стикатися, є щось схоже скануванню. Це коли жінка дивиться на тебе і буквально оцінює те, у що ти вдягнений, які у тебе годинник, окуляри, туфлі. Такий підхід практично геть відбиває бажання підходити і знайомитися. Зате напевно захочеться інстинктивно перерахувати готівку в гаманці. І якщо запитати в цей момент чоловіка, чому він не познайомився, то відповіддю буде фраза, схожа на «У мене на неї грошей не вистачить». І це не в буквальному сенсі. Просто мало кого влаштовує роль гаманця, купує любов за гроші. У цій ситуації у чоловіка немає впевненості в тому, що жінка проявила інтерес до його особистості, а не до його грошей. Завжди виникає відчуття того, що тебе використовують, тому нормальний чоловік не буде знайомитися зі сканером».

Дівчина з зупинки все ще не може зрозуміти, чому я все ніяк не наважуюсь. Вона не знає, що зараз всередині мене відбувається маленька боротьба з самим собою. Вона думає, що недостатньо приваблива. І їй дивно, що такий симпатичний хлопець може чого там соромитися. Адже у нього, напевно, цих баб видимо-невидимо… Можливо, якщо б дівчина розуміла природу того, що відбувається в моїй голові, то вона змогла б дати зрозуміти, що я можу ризикнути. Всі ці жіночі несвідомі і свідомі жести – іноді досить просто поправити пасмо волосся і посміхнутися у відповідь. Це нескладно і це працює.

Давайте не будемо приховувати тих емоцій, які виникають від того, що ви бачите вкрай симпатичного вам чоловіка. Тим більше, якщо ми вже знаємо, що і у чоловіків у цей момент виникають емоції. Нехай і трохи іншого характеру. До біса стереотипи! До біса думка про те, що чоловік повинен або зобов’язаний завжди і в усьому бути першим. Можливо, він буде повинен і зобов’язаний, але тільки в тому разі, якщо ваше знайомство переросте в щось більше. Але аж ніяк не до нього.

Також я не впевнений, що вам слід будувати з себе неприступну, холодну і знає всіх цих «мужиків» даму. Навряд чи ви така насправді. До того ж ви вже звернули на нього свою увагу. Не збивайте його з пантелику, ставлячи перед собою холодну стіну, він і сам чудово з цим справляється. Але у нас інші цілі. Тому посміхніться. Навіть якщо тільки очима. І цей маленький ознака вашого схвалення допоможе йому вийти зі ступору і замішання, в якому він перебуває.

Ми, із зупинки, розуміємо, що другий і третій шанс заговорити упущений. Залишається одне – сісти в один автобус або трамвай, сподіваючись, що все вирішиться само собою. Ситуативно, чи що. Але нічого не відбувається само по собі. І ми виходимо на різних зупинках, так і не ризикнувши. Я – не ризикнувши заговорити, а вона – показати, що буде не проти, якщо я ризикну.

Всі чоловіки іноді бувають дивно неуважними, і від цього нікуди не дінешся. Це не тому, що ми всі такі сконцентровані на своє чоловіче «я» і навколо нас баби штабелями падають. Зовсім ні. Ми часто просто не можемо побороти в собі стереотипи.

Нам би всім сприймати себе такими, які ми є, а не будувати суперменів і супервумен. Не думати про те, що та, яка тобі сподобалася, повинна відразу зрозуміти, що саме я дістану он ту зірку з неба, а якщо треба, то й каструлю помию. А вона не повинна чекати тушу вбитого мамонта замість банального на перший погляд «привіт!». Іноді, щоб справити незабутнє і правильне враження, досить лише просто не соромитися самих себе, не чекати, що щось станеться автоматично. А діяти самим і в міру своїх можливостей допомагати діяти інакше.