Як страшно жити!

494


Як страшно жити! – вигукує Рената Литвинова.
Життя багатьох з нас, немов павутинням, оплетена численними страхами, які нерідко виникають ще в дитинстві.
Чи все залежить від виховання і установок?

Дівчинка мало не з пелюшок чує: не шалі, ти не хлопчисько, не бийся, ти не шибеник, веди себе пристойно, як личить дівчинці. Далі батьки очікують, що саме дівчатка стануть допомагати по господарству. І ніхто або майже ніхто не чекає, що син підмете підлогу, вимиє посуд і приготує їжу.

У деяких сім’ях дівчинки ще й перетворюються в няньок для своїх молодших братів і сестер, і замість любові до них в їх душі виростає ненависть. Чому так відбувається – важко сказати, можливо, через нестачу батьківської любові.

У сім’ї моєї бабусі теж було п’ятеро дітей, і вона була старшою і плекав молодших. Але бабуся розповідала, що їй це було не в тягар, так як вона бачила, що батьки самі багато працюють і віддають належне її праці. Батько називав її «наша господарочка». А мама, пригортаючи до себе при кожному зручному випадку, шепотіла: «що б я без тебе робила, моя Полюшка».

У сучасних російських сім’ях, за рідкісним щасливим винятком, не прийнято хвалити дитину. Все, що він робить хорошого, просто сприймається як належне. Зате будь-які дрібні помилки піддаються шаленому осуду.

Чого тільки не почуєш, часом, навіть на вулиці!

– Не сутулься, виростиш горбата, хто тебе заміж візьме.

Дитина в жаху здригається і намагається заховати голову.

– Не втягуй голову в плечі, виглядаєш як черепаха! – говорить «добра» мати.

Варто дитині щось упустити, або зробити не так, як він чує: розмазня! Руки в тебе ростуть не з того місця! За оцінки в школі з дівчаток запитують набагато суворіше, ніж з хлопчиків. І одні дівчатка стають зубрилками, інші в знак протесту забивають на навчання.

Дівчатка більше бояться вчителів, ніж хлопчики. Вони також більше побоюються їдких насмішок подружок і щосили намагаються бути не гірше інших.

Нелегко доводиться в школі дівчатам з не дуже забезпечених сімей. Їх батьки не можуть дозволити купувати дочкам дорогий одяг, взуття, прикраси. І на тлі більш забезпечених однокласниць такі дівчатка почуваються Попелюшками і часто ростуть з низькою самооцінкою. Або збиваються в агресивні зграйки і зганяють зло на суперниць.

Тому особисто я за шкільну форму, однакову для всіх, щоб хоча б на початку життя у дітей не розвивалися комплекси, які в подальшому можуть отруїти їм все життя.

Поки дівчинка вчиться, вона рідко чує похвали, зате за будь-яку погану оцінку її лають, пиляють і нагороджують різними невтішними епітетами.

Навіть коли я вчилася в школі, нерідко можна було чути навіть від вчителів: «ти така-то двієчниця – троечница підеш у ПТУ і будеш все життя чистити картоплю, штукатурити стіни або мити підлогу».

Але ось нарешті школа позаду, здані іспити у ВУЗ і начебто життя налагоджується. На жаль! Дівчина, як і раніше, залежить від батьків, вона змушена їм підкорятися і виносити колишній гніт, тому що без матеріальної підтримки їй на стипендію не прожити.

Тому величезне щастя в житті випало тим, у кого розумні, люблячі, розуміють батьки. З таких батьків порошинки потрібно здувати і берегти їх як зіницю ока.

Ще одна проблема жіночої статі – починаючи з підліткового віку, майже всі дівчатка, дівчата, жінки бояться погладшати, набрати зайву вагу.

Мені здається, що дорослим варто розповісти своїм дітям про загиблих від анорексії в юному віці моделях. І привести приклад не зовсім тонких, але успішних людей.

При цьому зовсім не завадить відправитися до дієтолога і обговорити з ним правильний раціон своєї дочки, записати її в басейн, на аеробіку.

Пізніше з’являється новий страх – не зустріти свого принца, залишитися одній. Ще й статистика постійно твердить, що чоловіків на всіх бажаючих не вистачить…

Статистика лукава дама… Жінок дійсно більше ніж чоловіків, а у віці після 50. Молодим же і юним занепокоєння з цього приводу проявляти не варто. Хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток, і знайти собі пару не так вже й важко.

Щоб не помилитися в обранцеві, не варто кидатися на шию першому зустрічному, варто краще дізнатися його і його сім’ї. Ні в якому разі не можна показувати чоловікові, що ви пристрасно хочете заміж. Це відлякує чоловіків.

До того ж, більшість із них думає, що дівчина з палаючими очима жадібно хоче заміж не конкретно за нього, а за будь-кого, хто погодиться відвести її в загс. На жаль, буває і так…

Але, от, зіграна весілля і, здавалося б, починається щасливе життя. Не тут-то було: це тільки в казках все завершується весіллям, а в реальному житті після весілля все тільки починається.

Перші притирання і перші сварки. Жінка вагітніє і її мучить страх пологів. Добре, якщо чоловік розуміє, підтримає, заспокоїть. А якщо ні?

Нерідко жінці навіть не з ким поговорити, поплакатися в жилетку. Звичайно, краще всього, якщо дозволяють фінанси, звернутися до психолога.

Приблизно в цей же час з’являється страх, що чоловік почне ходити наліво. Чи взагалі знайде собі іншу супутницю, більш молоду, струнку і красиву.

Тут може допомогти тільки підвищення власної самооцінки, заняття аутотренінгом і усвідомлення того, що ви в цьому світі одна така унікальна і неповторна, а багато чоловіків…

Ми, жінки довго боролися за рівні права з чоловіками. І отримали їх. Ми матеріально незалежні…

У тому сенсі, що тепер рідко на заробітки будь-якого чоловіка може прожити вся сім’я. І навіть якщо жінка не відчуває бажання працювати, будувати кар’єру, а навпаки, відчуває покликання домогосподарки, їй все одно доводиться працювати. І щастя, якщо робота добре оплачується.

Ось тут і з’являється страх втратити її. Вихід тут тільки один – навчитися виконувати свою роботу якісно і в строк.

Потім сказати собі: я зробила все, що має, тепер будь, що буде. І ні в якому разі не можна носити роботу на будинок і перевантажувати себе. Адже атмосфера в сім’ї і власне здоров’я цінніше будь-якої роботи.

Звичайно, всі ми боїмося старіти. Але тут варто згадати народну мудрість – у кожного віку своя чарівність і свої радості. І зморшки часом прикрашають жінку. Згадайте великих актрис, які пишалися своїми зморшками і своїм віком.

Головне – в будь-якому віці стежити за своїм здоров’ям і тоді життя буде повноцінним і щасливим до самої глибокої старості.

Вчення самураїв свідчить, що наше життя не вічна. На жаль, це так. Але який з цього висновок?

Потрібно радіти кожному отпущенному нам миті, любити своїх близьких, бути поблажливим до інших і намагатися, як це не банально звучить, – робити добрі справи. Тоді і власне життя стає легшим і щасливішим.