Як не потонути в морі негативної інформації.

32




Дуже важко – не потонути. Тобто для людини зі зниженим емоційним фоном, обмеженим колом інтересів тут взагалі немає проблеми. Я зустрічаю досить багато людей, які не в курсі ні про що. Тільки – де що продається, як що готується, де краще відпочивати. Може, це і називається – щастя.

Просто люди, які зараз читають цю тему, вже не такі. Їм не настільки пощастило. Вони відволікаються на те, що відбувається в світі, країні, місті, за стіною. За моїми критеріями саме такі люди є повноцінними, незважаючи на те, що не пурхають від щастя, приготувавши хороший салат або купивши дизайнерську річ. За великим рахунком, кожен мозок і кожна душа – це відображення всесвіту. Інакше всі б давно втратило сенс: і смачна їжа, і прекрасні речі, і сонце над океаном. Все це чудово, але без аналізу, страждання, співчуття, обурення і потреби в прогрес, — людство перетворилося б у стада жують двоногих.

Але як справлятися з потоком негативу…. Можу сказати тільки про себе. Я дуже емоційна. Трагедія людини, який став жертвою несправедливості, якась підлість, злочин по відношенню до цілої категорії людей, — мене просто вбивають. На час. Потім я починаю відстежувати саме цю інформацію, знаходити обнадійливі прикмети, шукати думки небайдужих людей…Хай кожен з них думає, що він нічого не змінює, — це не так. Негатив потроху перемагає кожен, бажаючи іншого результату. Мені здається, об’єднані бажання якраз і змінюють історію.

Одного разу серед ночі, намагаючись відпочити від роботи, прочитала зовсім безглузду новину. З розряду – хоч стій, хоч падай. У нас такі бувають. Почала читати коментарі таких же опівнічників. Їх виявилося дуже багато. І, мабуть, смехун якийсь усім у голови влетів. Ну, до того були дотепні коментарі до світанку я ридала від реготу. В результаті негативної новини зробила позитивний висновок: у нас величезна кількість дотепних людей. Почуття гумору – одне з наймогутніших якостей.

Крім того, потрібно якось фільтрувати цей потік. У нас постійно зростають ціни, тарифи ЖКГ, зарплату підвищують далеко не всім, м’яко кажучи. Якщо є можливість з чимось поборотися в конкретному випадку, потрібно це зробити. А так….Прочитали і постарайтеся забути. Прикро, але якось налагодиться. Головне – міцно триматися за щось стійке. Покликання, любов, родину, захоплення. Мою знайому, дуже хорошої людини, перед Новим роком скоротили. Таке було відчай. Потім вона написала мені, що вміє «клеїти» палантини з натуральної вовни на тонкому шовку. Надіслала ммс. Така краса виявилася! Я прийшла в захват, стала думати, кому це подарувати. З’ясувалося, правда, що вона ніколи не продавала їх, не знає ціни, їх у неї всього декілька. Але це абсолютно інше питання. Вона стала мріяти, що займеться таким приємним справою. Завжди є соломинка, за яку можна схопитися. І життя буде не порожній і не гіркою.

Євгенія Михайлова – автор психологічних детективних романів. Журналіст за освітою, співпрацювала з провідними виданнями: «Вечірка», «Літгазета», «Правда», «Крокодил». Кілька років була автором і ведучою передачі Першого каналу. Почала писати детективи, щоб створити свій власний справедливий світ, де тільки вона може встановлювати закони. Новий роман Євгенії Михайлової — «Зовсім як жива».

Посилання по темі:

Навіщо майбутнього минуле?
Це моя вина!
Форум «Телефон Довіри»