Фото: Wavebreak Media Ltd/Rusmediabank.ru
Напевно майже у кожного з нас бували в житті ситуації, коли ми розуміли кого-то без слів або навіть на відстані дізнавалися про почуття та думки іншої людини.
Хтось називає це інтуїцією, хтось- телепатією…
Телефонний тест
Чи траплялося вам вгадувати, хто в даний момент вам телефонує, не дивлячись на визначник номера? Відомий дослідник явищ в області парапсихології Руперт Шелдрейк вважає, що відсоток вгадування виявляється тим вище, чим більше ми пов’язані з дзвоном на емоційному рівні. Гіпотезу вченого підтвердили численні тести.
Під час серії дослідів групі людей пропонувалося вгадати ім’я абонента з чотирьох варіантів відповідей. «Середній результат виявився значно вище 25%, які можна було б пояснити простим угадыванием», — пише Шелдрейк в присвяченої дослідженню статті, опублікованій Інститутом ноэтических наук. До речі, подібні результати були отримані в дослідженнях, проведених в Амстердамському університеті (Голландія) і Фрайбурзькому університеті (Німеччина).
Особливо помітно «телепатичних здібностей» добровольців проявлялися, коли їм дзвонили люди, з якими у них була сильна емоційна зв’язок, наприклад, близькі друзі або члени сім’ї. Шелдрейк переконаний, що це не може виявитися випадковістю.
У першій серії тестів взяли участь 63 особи. При цьому вірні відповіді були дані в 40% випадків, що значно вище вірогідного результату. Деякі учасники відзначали, що давали правильні відповіді завдяки підказок інтуїції.
Також добровольців запитували, наскільки вони впевнені у своїх відповідях. Однією з жінок, коли вона була впевнена в тому, що відповідає правильно, вдалося вгадати ім’я абонента, що в 85% випадків. Коли ж вона сумнівалася в тому, що відповість правильно, ця цифра знизилася до 34%, а коли вона давала відповіді навмання, не прислухаючись до інтуїції, то їй вдалося дати правильні відповіді лише в 28% випадків.
Крім того, як показали досліди, проведені колегою Шелдрейка Пем Смарт, коли випробуваним дзвонили знайомі люди, кількість вгадувань сягала 50%, якщо ж це були незнайомці, воно падало до 25%, передбачених теорією ймовірності.
Цікаво, що аналогічні результати показали експерименти і з іншими засобами комунікації. Так, люди відчували, що близька людина хоче вийти з ними на зв’язок, коли від нього прийде повідомлення, та інше.
Те, що близькі люди відчувають один одного, аж ніяк не новина. Дослідникам відомі випадки, коли батьки і діти або брати і сестри на відстані відчували, коли з кимось з них трапилася біда. Особливо часто така «надприродна» зв’язок спостерігається між близнюками. Можливо, тут задіяна генетика, вважають вчені. Ну а як бути з людьми, які не рідні нам по крові, наприклад, друзі або улюблені? Адже існує чимало прикладів зв’язку і між ними…
По всій імовірності, контакт може бути встановлений не лише на генетичному рівні. Є теорія про те, що людський мозок здатний «сканувати» навколишній простір у пошуках потрібної інформації і знаходити її. Зближуючись з ким-небудь, ми встановлюємо з ним незримий зв’язок на сенсорному рівні. Механізм цього явища поки неясний. Це схоже на те, як два комп’ютери об’єднуються в мережу і «знаходять» одне одного…
Налаштовані на одну хвилю
Доктор Бернард Д. Бейтман, професор психіатрії у Віргінському університеті, займається науковим аналізом збігів. Наприклад, нещодавно він розслідував випадок з жінкою, яка зазнавала насильства з боку свого чоловіка. Одного разу, коли вона збиралася на чергову зустріч з чоловіком, який кожен раз просив у неї вибачення, із-за чого вона ніяк не могла з ним розлучитися, їй зателефонувала незнайомка, яка помилилася номером. Жінки розговорилися, і з’ясувалося, що та, яка зателефонувала, теж страждала через агресії свого співмешканця… Перша дама сприйняла це як знак – їй не слід більше прощати чоловіка. Зустрівшись з ним, вона повідомила йому про розставання…
У своїй доповіді доктор Бейтман проаналізував цей випадок, звернувшись до думки різних фахівців. Одні заявили, що даний телефонний дзвінок не виходить за рамки статистичної ймовірності. Інші – що жінка надала таке велике значення розмови з незнайомкою, оскільки належить до числа людей, які у всьому схильні бачити знаки долі. Треті – що збіг не могло бути випадковим і було пов’язане з провидінням.
Серце сина
Ще більш дивний випадок стався з британкою Фредой Картер. У 2006 р. її 33-річний син Джон Картер помер від раку мозку. За рішенням родини внутрішні органи Джона були використані для пересадки іншим людям. Незабаром Картерам повідомили, що їхнє серце сина пересадили підлітка на ім’я Скотт. Прізвище пацієнта з міркувань медичної етики приховали.
У 2012 р. подружжя Картер відвідали вечір пам’яті донорів. Там Фреда побачила 20-річного Скотта Рутерфорда і відразу ж зрозуміла, що саме в його грудях б’ється серце її покійного сина… Вона повернулася до чоловіка і сказала йому про це. «Щось сталося всередині мене, не знаю, що. Я просто знала, що це він», – розповідала жінка згодом.
Коли збори закінчилися, Картери підійшли до Скотту і заговорили з ним. Молодий чоловік погодився звернутися в клініку і з’ясувати, чиє саме серце йому пересадили. Дані картотеки підтвердили здогадку Фред Картер. Скотт був так вражений, що назвав це дивом. Зараз обидві сім’ї – Картери і Рутерфорды – підтримують дружні стосунки.
На думку професора Бейтмана, якщо ми зрозуміємо закономірності, пов’язані з подібними збігами, то навчимося керувати подіями, звертаючи їх у свою користь. Наприклад, нам буде простіше знаходити потрібну інформацію, предмети і людей.
Саме цікаве За що ми любимо і памятаємо Олега Табакова.
Фільмографія Олега Павловича вселяє незаперечну повагу, адже з 1953 по 2013 роки він взяв участь у понад 100 картинах. І сьогодні редакція Єви.Ру пропонує пригадати найбільш яскраві і неповторні, а іноді й несподівані образи всіма улюбленого артиста.
|
