Таємнича міць каббали

429


Фото: Oleg Ivanov/Rusmediabank.ru
У текстах, що оповідають про магію, нерідко згадується слово «каббала».

Але мало хто з «непосвячених» уявляє собі, що воно означає. Магію? Релігію? Насправді каббалою, що в перекладі з івриту означає «отримання», «прийняття», «переказ», називають езотеричне течія в іудаїзмі.

Код досконалості

Згідно традиції каббали, тексти Тори являють собою містичний код, розкриття якого допоможе людині духовно вдосконалюватись. Ортодоксальна версія свідчить, що автором первісної версії каббали був не хто інший, як сам біблійний Адам. Називалася вона «Таємний ангел» («Разиель Амалах»).

За традицією, вивчати каббалу слід, лише осягнувши письмову і усну Тору (Талмуд). Як правило, вивчення каббали відбувається тільки в релігійних центрах і громадах.

У каббалі присутні елементи гностицизму і неоплатонізму. Вважається, що на формування кабалістичного вчення в його класичному вигляді зробили серйозний вплив погляди видатного сефардскіх неоплатоника Гебирола, що жив в XI столітті. Тоді ж у Візантії з’явилися каббалістичні школи «Алеф-Бет раббі Аківи» і «Мідраш га-Коген», досліджували таємниці створення та пристрої світобудови.

Існували подібні релігійні організації та в країнах Західної Європи. Так, у Німеччині діяла школа Ієгуди Хасида, дослідила етичні проблеми. Аналогічна школа діяла в Італії. У XIII ст. В Іспанії виникла Жеронская школа, куди входили Ісаак Сліпий, Азріель з Жерони, Рамбан… Вони ввели кабалістичну традицію «Кола споглядання». Авраам Абулафія привніс у вчення елементи суфізму.

«Книга творіння»

Найбільш давнім джерелом каббали вважається «Сефер Йецира», що на івриті означає «Книга творіння». Первісне приписують авторство тексту пророка Авраама, передав одкровення в усному вигляді свого сина Іцхака і частково іншим своїм дітям. Далі знання передавалися з покоління в покоління. Але, так як вони ставилися до закритої частини Тори, їх хранителями протягом довгого часу були представники вузького кола духовних вчителів.

Після руйнування Другого Храму у 68 р. н.е. євреям загрожувало вигнання, і традиція усної передачі могла виявитися втраченою. Тоді вчителі ухвалили рішення записати духовні знання. Ця доля спіткала і «Сефер Йецира».

Є різні версії і редакції книги. Найбільш ранній письмовий джерело відноситься до 120 р. н. е. Імовірно, рукопис належить раббі Акиве. Текст, який згодом отримав широке поширення, датується приблизно 300 р. н.е. Хоча Ар’є Каплан, автор коментарів до «Сефер Йецира», датує її «сучасну» версію VI ст. У 1552 р. француз Гійом Постіль переклав книгу на латинь, після чого вона стала відома в Європі. Трактат складається з шести розділів і розповідає про такі речі, як створення світу, час і людська душа.

Кілька років тому була виявлена одна з ранніх версій «Сефер Йецира», манускрипт ХIV ст., один з 625, зберігалися в австрійській бібліотеці Kultusgemeinde і викрадених нацистами в листопаді 1938 р. Рідкісний артефакт був переданий в єврейську громаду у Відні. Вартість унікального документа оцінена в 68 тис. доларів.

Вчення з пригодами

Одним з найдавніших і авторитетніших першоджерел каббалістичних знань, ймовірно, є «Багір». Авторство «Багіра» приписують видатному талмудисту I ст. раббі Нехуниа. Перше видання «Багіра» було випущено близько 1176 р. прованської школою каббалістів.

В XIII ст. стала відома «Книга Зоар» (на івриті її назва означає «Сяйво»). Згідно ортодоксального каноном, вона була написана в II-III ст. н. е. раббі Шимоном бар Йохаем. Ховаючись від ворогів у печері, той продиктував своєму синові рукопис арамейською мовою, а потім створив цілу систему викладання книг каббали.

В XIII столітті «Зоар» був опублікований в Іспанії раббі Моше де Леоном, який, до речі, на думку відомого релігієзнавця і знавця каббали Гершома Шолема і був справжнім автором «Зоара», а заодно і містифікації, пов’язаної з уявним авторством бар Йохая. Однак згодом книга загубилася.

У 1492 р. євреї були вигнані з Іспанії. Кілька іспанських каббалістів переселилися в місто Цфат в Галілеї, який незабаром перетворився в новий центр з вивчення каббали. Як-то, свідчить переказ, один з цфатских мудреців-каббалістів випадково придбав на ринку у арабів рибину, яка була загорнута у списаний пошарпаний аркуш паперу. Це виявився «Зоар»! Мудрець тут же скупив всі листки, а потім відновив всю рукопис.

У XVI столітті каббала знову пережила свій розквіт завдяки Моше Кордоверо і його учневі Іцхака Лурія Ашкеназі, якого також називали Арізаль або Арі. Лурія розробив власну систему вивчення каббали, яка була викладена його учнем Хаїмом Виталем в трактаті «Писання Арі».

Каббала проти прем’єр-міністра

У грудні 2005 р. ізраїльський прем’єр-міністр Аріель Шарон впав у кому. Ряд каббалістів стверджують, що це стало підсумком магічного обряду, який і дозволив прибрати Шарона з його високої посади.

Обряд нібито був проведений групою ізраїльських рабинів у липні 2005 р., і буквально через два місяці Аріель Шарон захворів – у нього стався мікроінсульт, потім – обширний інфаркт…

До речі, у 1995 р. начебто був проведений точно такий же ритуал проти Іцхака Рабіна, який у той час також займав пост прем’єр-міністра Ізраїлю. Через деякий час Рабіна застрелив фанатик. Як кажуть, хочете – вірте, хочете – ні…