Спільний відпустку: покарання або щастя?.

28




І ось він довгоочікуваний відпустку! Літо в Москві нас не тішило, тому дуже хотілося вирушити в гарну погоду, де є сонце, безхмарне небо і океан. Я багато подорожував, але ця відпустка був особливий, так як перший спільний відпочинок з моєї Н. Тому якесь хвилювання присутнє.

Ми прибули в аеропорт, пройшли всі потрібні процедури, заповнили купу бланків і під завісу митного контролю довели, що в багажі у нас немає ніякого ножа і хто-то просто переплутав валізи. Після непорозумінь походили по всім відомим магазинам безмитної торгівлі, потім вирішили скоротати час до вильоту в кафе, благо в запасі ще половина ночі. І тут з’ясовується, що ніхто з нас не взяв рублі, а пригощають піцою тільки в цій валюті. Ніч, Внуково, обмінники вже не працюють. Моя Н., звичайно ж, не взяла вину на себе, хоча всі гроші були у неї. Ви вважаєте це законно!?

Довелося виходити із ситуації. Взяв долари, купив в Duty free шоколадку і попросив у продавця здачу в рублях. Там на мене подивилися так, що я себе якось незатишно навіть відчув, але поміняли.

До речі про те, що Н. все ж не права… Весь мій дохід я віддаю їй, вважаю це рішення більш безпечним для нашого бюджету, адже жінка, як берегиня вогнища, більш раціонально витрачає фінанси. Але такою моделлю я, звичайно ж, переслідую і свої особисті інтереси. Мені не потрібно стежити, коли заплатити за квартплату, інтернет і так далі. Все це робить моя Н. Тільки про рублях в аеропорту, вона забула подбати!

Нарешті оголосили посадку на наш літак. Так, до речі, я не те що боюся літати, але побоююсь. Хоча за статистикою люди гинуть в автомобільних катастрофах, ніж в авіакатастрофах. Але все ж, погодьтеся, в машині ще є шанси вижити, а от у літаку вони зведені до нуля. І цей факт відверто хвилювало. Благо виліт був пізній (або ранній), в чотири ранку. Тому я сподівався весь час польоту провести уві сні. Спеціально навіть, напередодні встав рано.

Ще думав, що моя Н. наш перший зліт на літаку зустріне зі мною бодродствуя. Але, ні, бояться польоту мені довелося одному. А моя Н. вже до зльоту бачила сни. Ось це нервова система! За час польоту, я так і не заснув. Ні книга, ні смачний сніданок, ні сопящая поряд Н. не змогли відвернути мене від нервових думок. До того ж на крилі літака виявив якусь підозрілу тріщину…

І, нарешті, ми виходимо з літака, тримаючись за руки. Тепле повітря б’є по обличчю, над головою чисте блакитне небо. Наш перший спільний відпустку оголошую відкритим!

Саша Бант

Посилання по темі:
Авторська колонка Саші Банта
Форум «Шлюб»