«Скільки себе памятаю, я худла» — історія Карини Бачек

314

У 14 років, коли на мене стали звертати увагу хлопчики, моя фігура була «що треба». Гімнастичне минуле давало про себе знати. Але ближче до випускного, в 17 років, форми почали округлятися. Перші вечірки, тусовки до ранку, безладна їжа, солодке, алкоголь — було все.

Потім була перша любов, модельна школа… І порівняння! Нескінченне порівняння себе з іншими дівчатами, де я, як мені здавалося, програвала.
З цього почався мій шлях до стрункого тіла.

Благо, в тому віці варто було тільки закохатись, як пропадав апетит. Миттєво щічки впадали, а ніжки стройнели. Але з часом закоханість проходила, хотілося їсти, і все кілограми швидко поверталися. З ними поверталося невдоволення собою, спокуси в їжі і порівняння.

З двадцяти років я стала активно займатися в залі, був фітнес, велосипед, йога. Потім вивчення принципів харчування. Ось так почалося глибоке дослідження себе. Я залпом читала про продукти, дієтах, вплив групи крові на будову кишечника і переносимість продуктів. Треба сказати, що я — Хома Неверущий. Все-все це я тестувала на собі (і продовжую це робити).

«Скільки себе памятаю, я худла» — історія Карини Бачек

Моє, в той час, постійне невдоволення фігурою призвело до того, що я стала професіоналом у цій галузі. Щоб знати напевно, я отримала освіту за дієтології. Але психічна сторона при цьому кульгала.

У мене була чудова фігура, а мода диктувала інше. Мені хотілося бути не стрункою, а худою. Я багато працювала над собою: спорт, чітке дотримання інструкцій харчування. Але схуднути ще більше не вдавалося.

Всі навколо говорили: «Каріна, куди ще? Не треба, ти у відмінній формі!». Так, моє тіло було рельєфним, жилавим. Але треба знати мене: якщо я щось в голову вб’ю, не здамся, поки не зроблю.

І я відмовила собі в їжі.

Їла тільки мед і сир. Іноді трохи ягід і чай. Всі! Процес пішов: 48 кг, 46 кг, 44 кг Навколо все з співчутливим виглядом цікавилися моїм здоров’ям.

Я відчувала себе слабенькою, сил на спорт вистачало все менше. Але зате я була худою. Дуже худий. Страшно худий.

Мені хотілося іноді поїсти, але я вже не могла. Шлунок звузився, нічого не пускав. Та й страх набрати зайву вагу — він сидів у голові: «не Можна, не можна!».

Знаєте, що найдивніше?

Я все життя мріяла схуднути, думала, ось тоді я буду собі подобатися, буду стрункою, ловити на собі захоплені погляди і сама милуватися собою в дзеркалі. Немає. Я жорстоко помилилася.

Я ловила на собі співчутливі погляди і перестала відчувати себе жінкою. Я була хлопчиком, дитиною, ким завгодно, але моя жіночність пропала.

Ви не уявляєте, як це боляче: йти до своєї мрії, стільки працювати над собою, заборонити собі все… В результаті отримати таке розчарування і спустошення.

Так почалася моя робота з психологами.

Я нарешті почала розуміти, що все невдоволення собою, своєю фігурою — йде з голови, з мого власного уявлення про те, як має бути. Моя робота в пізнанні себе, тіла, живлення, психології дала мені впевненість, гарне, молоде і спортивне тіло, а ще знання. І бажання ділитися тим, у чому я розбиралася все життя і в чому досягла великих успіхів.

«Скільки себе памятаю, я худла» — історія Карини Бачек

Зараз я психолог і фахівець зі здорового харчування. Працюю з жінками і чоловіками, бачу, як у них «болить» ця тема. Скільки боротьби в цьому, скільки проб, помилок і розчарувань.

Скільки разів ви намагалися схуднути за допомогою дієт або спортзалу? Скільком це вдавалося? На жаль, не багатьом…

Сьогодні я точно знаю, що складових успішної трансформації до здорового і красивого тіла — три:

1. Особиста робота з психологом, дієтологом. Їх щоденна підтримка.
2. Правильне, гармонійно підібране для вас меню на кожен день.
3. Рух (спорт, танці, йога, пілатес). Те, що подобається саме вам.

Не робіть моїх помилок!

У свої консультації я вкладаю весь професійний та особистий досвід, всю душу, тому що мені не все одно. Я знаю, про що кажу, і яке це щастя — жити в красивому і здоровому тілі!

Джерело: http://upi.kiev.ua/