Сильні леді роблять це?

535


Фото: HONGQI ZHANG/Rusmediabank.ru
У наш час все спрощується. Життя розкриває нові перспективи перед людьми: можна не виходячи з дому здійснювати покупки, платити за комунальні послуги, замовляти продукти з доставкою і т. д. і т. п. Описувати всі переваги немає сенсу, вони як на долоні. А як же в сучасному просунутому суспільстві йдуть справи з відносинами, зокрема, з браком? Хто повинен зробити перший крок? Чоловік? А що, якщо йому не вистачає сміливості? Може зважитися на перший крок, визнання в любові або навіть шлюбне пропозицію жінка? Поговоримо на цю тему!

На сьогоднішній день фактом залишається те, що в світі ще є традиційні суспільства, в яких батьки вирішують, кому одружити сина і за кого видати дочку. Взяти хоча б ту ж Індію. Однак і там бувають виключення з правил – у таких великих містах, як Делі або Мумбаї.

Міну, 25 років: «Ми з Ашишем одружилися не всупереч нашим батькам, хоча і по любові. Я запропонувала йому, звичайно, не прямо, а натяками, і він погодився прожити зі мною все життя. У нас була традиційна весілля, але не організована. Ми поїхали жити до Австралії. Все так просто вийшло лише тому, що наші батьки – сучасні люди».

Міну розповіла про те, як вона натякнула своєму коханому, що, мовляв, пора вже одружитися. Складний крок для жінки? Будь-якої представниці прекрасної статі, незалежно від її національності? Як відчути, що вже пора діяти?

Час X

Я не даремно звернулася до природи почуттів. Адже інтуїцією володіє кожна з нас. Важливо правильно і вчасно їй скористатися. Жінка відчуває, коли чоловік каже правду, а коли бреше. Інша справа, що хтось із нас повідомляє про це своїм коханим, а хтось закриває очі і терпить. Жінка відчуває, люблять її чи ні. Якщо чоловік не відповість їй взаємністю, одна буде нав’язуватися, а інша піде далі з високо піднятою головою. Варіантів стільки,скільки є жінок. Адже кожна неповторна і по-своєму будує життя. Важливо вміти слухати свій внутрішній голос, він і підкаже, як правильно вчинити і що вимовити вголос, а що розповісти трохи пізніше.

Жінки починають і виграють

Олена, 30 років: «Для мене було не складно підштовхнути мого майбутнього чоловіка до того, що пора б уже відправитися в загс. Я просто відчула в певний момент, що хочу готувати йому його улюблений стейк. Та й він, я зрозуміла, був не проти такого повороту подій».

З приводу того, який відсоток жінок робить перші кроки на зближення, американці провели дослідження. У Гарвардському університеті визначили, що 20% жінок виступають ініціаторами того, щоб зробити пропозицію чоловікові. Невже лише 20% не сумніваються в своїй інтуїції?

Чоловік за своєю природою завойовник і, як правило, набагато більш самовпевнений, ніж жінка. Посудіть самі: розумниці і красуні часто сумніваються в собі. У той час як аж ніяк не красені зовсім не вагаються, не шукають в собі якісь вади, і отримують своє. Що ж грає тут головну роль? Самовладання. Емоційна жіноча натура часто може збитися з наміченого курсу. Але тут-то якраз задіяти додаткові резерви. Адже саме вони допоможуть знайти упевненість в собі.

Оксана, 35 років: «Я приділяла недостатньо уваги своєму внутрішньому розвитку. Для мене на чолі всього був чоловік. Я намагалася в усьому догодити. Батьки вчили мене, що чоловік повинен проявляти ініціативу. Але це був хибний шлях. Адже я теж особистість самодостатня. Зараз у мене свого роду перехідний період. Приділяю увагу особистісному зростанню. По суті, неважливо, хто зробить перший крок до того, щоб запропонувати руку і серце. По суті, це не має значення. Однак я зможу зробити це першою, тепер я в собі не сумніваюся».

Чоловікові за його природі простіше взяти ініціативу на себе, але для жінки, яка в повній мірі самодостатня, це теж не є проблемою.

Жіночий день – 29 лютого

В Ірландії відведено спеціальний день, коли жінка має право поставити запитання своєму коханому: «чи Згоден ти одружитися зі мною?». 29 лютого, у високосний рік, це буде доречним. Тому що це традиція. Відповісти відмовою чоловік може, але за це йому доведеться заплатити штраф.

Нести як моральну, так і матеріальну відповідальність за відмову – це, звичайно, ірландці добре придумали. Адже не завжди заглядаючи в очі і вимовляючи заповітну фразу, у відповідь ви почуєте «так», а це як для чоловіків, так і для жінок не дуже приємно дізнаватися. Однак всяке буває, і доведеться впоратися з собою, пережити негативну відповідь, щоб отримати в майбутньому позитивний.

Це як у ранній юності, коли кожної з нас напевно доводилося проходити через нерозділене кохання. Важливо не втратити віру в почуття і вміння відчувати. А з приводу того, що доречно чи недоречно в наші дні – запитаєте своє серце. Воно завжди виступає в ролі найкращого порадника.