Шосте відчуття – не для обраних?

16


Прийнято вважати, що парапсихологічні здібності — це привілей обраних. Одні, мовляв, народжуються з ними, а інші — без них, от і все. Але є докази і зворотного…

Всі ми – трохи телепати

Наприклад, кожна людина хоча б раз у житті пережив телепатичний контакт. Найчастіше спонтанна телепатична зв’язок виникає між близькими родичами — батьками і дітьми, братами і сестрами і т. д. Наприклад, одна жінка, посилаючи своїх дітей в магазин за покупками, іноді забувала включити в список яку-небудь річ, але діти завжди приносили додому і те,що не значилося в списку, якщо вона згадувала про це після їх відходу. Очевидно, діти «брали» її уявні сигнали. Всі члени сім’ї вважали, що це — в порядку речей.

Феномени телепатії і ясновидіння носять досить різноманітний характер. Іноді людина користується своїми «надприродними» здібностями в повсякденному житті, тільки коли перед ним стоїть якась важлива проблема, що вимагає максимальної концентрації уваги.

Інженер, який керував будівельними роботами на залізниці, не завжди маючи можливість зв’язатися з підлеглими йому робітниками по телефону, вирішив цю проблему так: сказав, що в разі необхідності буде посилати їм уявне повідомлення, і як тільки вони відчують, що отримали його, то повинні зателефонувати йому. І це спрацювало! Інженер заощадив масу часу, сил і грошей, які витратив би, розшукуючи робочих…

Щось подібне відбувається і в тваринному світі. Багато комахи видають особливі «сигнали», які допомагають їх побратимам або особин протилежної статі відшукати їх. Собаки, кішки і птиці без праці знаходять дорогу додому, навіть якщо мова йде про величезних відстанях. Звір, що потрапив у капкан, може звернутися за допомогою до людини. Це робиться за натхненням, хоча для дикого тваринного такий вчинок є абсолютно протиприродним. А головоногі молюски-восьминоги в моменти небезпеки кидаються в свого супротивника камінням. При цьому в звичайній ситуації ніяких проблисків «розуму» у них не спостерігається. Отже, мова йде не про здібності, а про якийсь психологічному якості, яке в тій чи іншій мірі притаманне всім живим організмам.

Випадковість чи неминучість?

З неусвідомленим телепатичним сприйняттям часом пов’язані дивні збіги. Так, одного разу я повинна була зустрітися з подругою і чекала її на станції метро, біля якої вона жила. Коли подруга з’явилася, вона окинула мене здивованим поглядом: «Що ти тут робиш?» Виявляється, вона призначила мені зустріч зовсім не на цій, а на сусідній станції. Тим не менш, ми не розминулися.

Іншого разу я чекала поїзда на одній із станцій кільцевої лінії, і коли він підійшов, то прямо мені назустріч з дверей вийшла моя приятелька, з якою ми до цього рік не бачилися. Ми розговорилися, і в результаті вона запросила мене до себе на роботу…

Такі «випадкові» зустрічі взагалі слід виділити в особливу категорію. Дивний сам факт, що у величезному місті ми дуже часто зустрічаємо своїх знайомих, причому, часом, в таких місцях, де зовсім цього не очікуємо. Який відсоток ймовірності того, що дві людини, які знають один одного, опиняться в один і той же час на одній і тій же станції метро або навіть в одному вагоні? Якщо задуматися, він мізерно малий. А якщо це зовсім не випадковість і людей «притягують» телепатичних «хвилі», які спонукають їх саме опинятися у певний час в певному місці?

Що говорить наука?

І. в. Юзвишин, автор книги «Інформаціологія», вважає, що біоенергетичне поле, що оточує всі живі об’єкти, має певну частоту. У людей з близьким генетичним кодом ці частоти збігаються, тому телепатія між родичами зустрічається набагато частіше. Але коли люди або тварини тривалий час знаходяться в контакті, їх біополя зазвичай відчувають одні й ті ж частотні сигнали від технічних споруд, ті чи інші з яких завжди розташовані поблизу від нас. Тому їх поля в якійсь мірі «накладаються» і «налаштовуються» один на одного. Але це лише одна з версій.

Професор психології Рональд Ренсинк з університету Британської Колумбії відкрив, що третина людства володіє даром надчуттєвого сприйняття. Більше двох років професор проводив дослідження по даній темі. Він ретельно вивчав причини автомобільних аварій, скоєних нібито через неуважність водіїв, проводив експерименти на добровольцях. 40 учасників дослідів він показував картинки на екрані комп’ютера. Кожна з них демонструвалася чверть секунди, змінюючись чистим сірим фоном. При цьому випробовувані не встигали толком розглянути зображення. Деякі з них демонструвалися по два рази, деякі – лише по одному. Професор запропонував добровольцям натиснути на кнопку, якщо вони помітять якась відмінність у миттєво змінюються кадрах. При показі картинок, які порівняно з попередніми було внесено ледь помітні зміни, деякі випробовувані запитували, чи повинні вони натискати на кнопку, якщо не побачили зміни, а тільки відчули його. Пояснити, що саме змінилося, вони не могли.

Вчений переконаний, що існує горезвісне шосте почуття, що фіксує зміни навколишнього світу перш, ніж вони будуть сприйняті свідомістю. Проте володіє їм, судячи за результатами дослідів, не більше третини всіх людей. Можливо, наявність цього «органу» допоможе виявити сканування мозку…

Ймовірно, в один прекрасний день численні дослідження наблизять нас до розгадки незрозумілого на сьогоднішній день явища.