Рублівка – «дорога царів»

516


Рубльовське шосе асоціюється у свідомості більшості з нас з багатством і елітарністю. Адже там традиційно мешкають представники «вищого світу» та бомонду. Нинішні мешканці почали заселяти Рубльовку в кінці 90-х. Але історія її почалася майже 700 років тому. І називали її тоді «Дорогою царів».

Царський шлях

До часів Івана Калити на Русі повелося так зване Лествичное право. Згідно йому, московський престол дістався у спадок не від батька до старшого сина, а від старшого сина до наступного за старшинством братові. Якщо старший брат помирав, царем ставав середній або молодший, до того правив Звенигород. Уздовж Звенигородського тракту, по якому нові царі в’їжджали в столиці, стала скуповувати землі знати.

Крім того, в XIV столітті князь Юрій Звенигородський, син Дмитра Донського, збудував у своєму граді кам’яні собори – Успенський на Містечку і Різдвяний, де згодом стали зберігатися мощі преподобного Сави Сторожевського. Останнього іменували «покровителем царів богообраних», бо в міжусобній боротьбі за владу він підтримував тих, хто мав право спадкування за заповітом Дмитра Донського. Так і Звенигородський тракт став зватися «Царською дорогою».

На башті Савино-Сторожевського монастиря можна побачити годинник і дзвін голландської роботи, які в 1652 р. були зняті за наказом царя Олексія Михайловича зі Смоленської ратуші. Як не парадоксально, саме на Старій Рубльовської дорозі Ленін у березні 1922 р. написав членам Політбюро лист із закликом репресувати духовенство, а також статті «Про значення войовничого матеріалізму», де міститься заклик до конфіскації церковних цінностей на користь голодуючих Поволжя.

Андрій Рубльов та інші знаменитості

Існує кілька версій походження назви «Рубльовка». Всупереч міфу, ніякого відношення до грошей воно не має. Поширеною версією є також зв’язок назви з ім’ям славетного Андрія Рубльова, расписывавшего обидва собору в Звенигороді. Але експерти вважають, що назвою своїм залізниця зобов’язана селища Рубльово, який знаходиться трохи в стороні від МКАД. Селище назвали так тому, що колись там будувалися рубані будинки.

Тут живали багато відомих людей. Наприклад, знаменита розкольник бояриня Феодосія Морозова, зображена на картині художника Сурікова. Її виїзд був багатшим царського: упряжка в дванадцять коней і чоловік сто прислуги… В більш пізні часи селилися тут дореволюційні олігархи: Сава і Сергій Морозови, Мамонтові, Зубалов… Багато було на старовинній Рубльовці творчих людей і філософів – Пушкін, Чехов, Левітан, Танєєв, Бердяєв, Гіркий… За радянської влади там перебували дачі Дзержинського, Сталіна, Каменєва, Бухаріна, Ворошилова, Мікояна…

Пророцтво святого

Не обійшлося і без чудес. В основному ті носили релігійний характер. Одна з легенд розповідає, як преподобний Сава Сторожевський врятував царя Олексія Михайловича на полюванні від ведмедя. Утримання іншої легенди, що відноситься до епохи Вітчизняної війни 1812 р., таке. Пасинок Наполеона Бонапарта Ежен Богарне вступив зі своїм військом в Звенигород. Французи в числі іншого і зайнялися пограбуванням обителі. Але вночі Эжену Богарне уві сні з’явився Сава Сторожевський і сказав: «Припини грабіж, і тоді ти залишишся живий, і всі твої нащадки будуть жити в Росії». Богарне послухався старця і припинив розграбування міста.

У 1830-х рр. Росію відвідав син Ежена Богарне. На прийомі у імператора Миколи I він зустрівся з його дочкою Марією Миколаївною і незабаром вступив з нею в шлюб. Нащадки по цій лінії носили титул герцогів Лейхтенберзької. Прийнявши православ’я, вони жили на території Росії.

Прокляття замку Маєндорф?

Одна з найбільш таємничих «рубльовських» історій пов’язана з замком баронеси Маєндорф, який знаходиться в підмосковній Барвисі. Замок був побудований в 1885 р. на місці старовинної садиби за проектом архітектора Павла Бойцова. Але ініціатором будівництва стала Надія Олександрівна Маєндорф, дочка генерала Казакова, яка була схиблена на лицарських романах і марила мрією мати власний готичний замок…

Дійсно, замок побудований в готичному стилі і відповідно з традицією оточений парком. А неподалік на озері баронеса розпорядилася спорудити кам’яний міст і греблю, призначені для романтичних прогулянок.

Але це ще не все. Розповідають, що був прокладений підземний тунель від замку Маєндорф до найближчої залізниці або ж до ставка. Саме цим підземеллям баронесі і її чоловікові вдалося в 1917 р. вислизнути від більшовиків. На прощання власниця нібито вимовила слова прокляття: «Нехай це місце пусто буде!»

Дійсно, в радянську епоху будівля постійно переходило з рук у руки і часом пустувало. У різні періоди тут розміщувалися, наприклад, колонія для дітей загиблих червоноармійців та елітний санаторій «Барвіха», де лікувалися в свій час такі знаменитості, як Булгаков, Пришвін, Шостакович, Гагарін, Корольов, Курчатов…

У середині 2000-х замок пережив комплексну реконструкцію. Сьогодні там проводяться зустрічі на вищому рівні та інші офіційні заходи.

Фахівці з біоенергетики вважають, що Рубльовське шосе входить в гігантську геопатогенну зону, яка охоплює Ізмайлово, Лефортово, Яузу, Кремль, Хорошевку, Строгіно і Кутузовський проспект. Правда, сьогодні вздовж Рубльовки побудовано безліч церков і храмів. Втрачена духовність відроджується, можливо, і енергетика зміниться?