Про що розповідають речі?

287


Фото: Victor Zastolsky/Rusmediabank.ru
Будь-який предмет несе в собі певну інформацію. Більшість речей, які нас оточують, для чого призначені: хліб – для того, щоб його є, стілець – щоб сидіти, ліжко – щоб спати… Нерідко та чи інша річ народжує в нашій душі спогад про якусь подію або людину, з якими вона пов’язана. Однак, на думку парапсихологів, існує ще й особлива «енергетична» пам’ять…

Носії «відбитків»

Ще жителі Древнього Єгипту були переконані в тому, що все належне людині є частиною його самого. Відбиток його особистості залишається на всіх предметах, з якими він стикається. Крім того, предмети зберігають інформацію про місця, де вони перебували раніше. Забобонні люди ніколи не підбирають на вулиці втрачені речі або гроші, адже вони можуть принести нещастя. Ми інстинктивно уникаємо надягати одяг померлих людей, хоча видимих причин для побоювань немає. Речі «зберігають пам’ять» про хвороби і смерті господаря.

Далеко не всі готові користуватися речами, раніше комусь належали. Наприклад, антикваріат і фамільні коштовності часто володіють дуже сильним енергетичним зарядом. І далеко не завжди позитивним. Знавці рекомендують спочатку дізнатися історію речі, а потім вже її купувати або брати в дар…

Знайомтеся: психометрія!

Деякі люди здатні, дивлячись на який-небудь предмет, «прочитати всю його історію. Цю паранормальну здатність «зчитувати» інформацію з предметів — листів, фотографій, кілець, носових хусток і т. д. — нью-йоркський антрополог і фізіолог професор Дж. Б’юкенен назвав психометрией (від грецького «психо» — душа, дихання, подих і «метрон» — вимірювання, міра). Б’юкенен провів численні досліди, використовуючи для цього каміння та особисті речі людей, найчастіше сімейні реліквії, і прийшов до висновку, що всі неживі предмети мають божественне властивість запам’ятовувати свою долю.

Інформація «записується» на них, як на платівку. Сенситів ж здатний змусити цю платівку заграти. Один з учнів Б’юкенена, геолог Дентон, стверджував, що «один осколок з Єгипту, завбільшки з горошину, може дати більше відомостей про час фараонів, ніж всі дослідники старовини, разом узяті».

Президент Ізраїльського суспільства парапсихології, доктор Хайнц Берендт, проводив експерименти з людьми, що володіють сверхчувственным сприйняттям. Одній жінці він запропонував дві коробочки. В одній з них були старовинні римські монети, привезені з Вифлеєму, у другій — осколки шибки, лопнув під час вибуху в Єрусалимі, під час якого загинули 52 людини. Взявши в руки першу коробку, жінка-сенситів сказала, що бачить щось, схоже на античний амфітеатр із зруйнованими колонами і величезними стародавніми амфорами. Монети були куплені у підніжжя гори Ірода, де збереглися руїни палацу, — напівкруглий амфітеатр з колонами і амфорами для зберігання рідини. Друга коробка зі склом викликала у свідомості випробуваної уявлення про сильному поштовху, удару, схожий на вибух, як воно і було насправді.

У 1922 році екстрасенс Паскаль Фортуни з’явився в Інститут метафізики в Парижі на зустріч з директором інституту, доктором Гелеем. Директор був у цей момент зайнятий, і Фортуни довелося почекати в приймальні. Потім його проводили в кабінет Гелея, де директор і його дружина якраз готувалися до дослідів з медіумом. Предмети для експериментів були розкладені перед ними на столі.

Увійшовши в кабінет і ледь привітавшись, Фортуни простягнув руку і швидко, як би машинально схопив лежав на столі запечатаний конверт. Не дивлячись на нього, він почав вголос описувати заміський будинок, в якому нещодавно було скоєно звіряче вбивство кількох жінок. У конверті був листок паперу з підписом злочинця, який убив цих жінок!

Тоді мадам Гелів простягнула Фортуни дамський віяло і запитала: «Що ви можете сказати про нього?» Сенситів взяв віяло в руки й відповів: «Я відчуваю, що задихаюся, і хто-то чітко вимовляє поруч зі мною ім’я «Еліза». Віяло належав літній жінці на ім’я Еліза, яка померла від асфіксії внаслідок легеневої кровотечі.

Кримінальне ясновидіння

Здатність речей зберігати інформацію може допомагати і в розкритті злочинів. Так, криміналіст доктор Дуфай був знайомий з дівчиною по імені Марія, обдарованої екстрасенсорними здібностями. Одного разу він передав їй згорток, не повідомивши, що в ньому лежить. Взявши пакет у руки, Марія одразу ж сказала: «Те, що тут знаходиться, вбило чоловіка». Доктор Дуфай запитав її, не мотузка. «Ні, це краватка!» — відповіла Марія і описала всю картину злочину. Вона розповіла, що краватка належав людині, повесившемуся на нього з-за скоєного ним вбивства, і що свою жертву цей чоловік убив сокирою. Марія вказала місце, де було заховано знаряддя вбивства. Там знайшли закривавлену сокиру.

Суть психометричного феномену ще не цілком ясна. Парапсихологи вважають, що коли ми вивчимо його, то зможемо спілкуватися з усіма матеріальними структурами Всесвіту і отримувати через неживі предмети всю необхідну нам інформацію.