Фото: хо/Rusmediabank.ru
Як відомо, кішки, в першу чергу безпородні, володіють прекрасним імунітетом. Але осінь з її вогкістю провокує численні захворювання у людей, а для кішок особливо небезпечні інфекційні хвороби.
Тому з настанням осіннього сезону слід виявити підвищену увагу до здоров’я свого вихованця.
Осінь — час, коли кішка найчастіше схильна до захворювань дихальних шляхів. Перше місце в цій сфері поділили сумно відомі герпес-вірусний ринотрахеїт і кальцивирусная інфекція. Тут багато залежить від обережності господарів. Адже ці інфекції найпростіше підхопити, спілкуючись з іншими кішками або навіть людьми під час прогулянки. Віруси можуть передаватися і через руки, і через одяг, і через секрет хворого тваринного. При цьому підступна інфекція активізується не відразу, а під впливом несприятливих факторів, і таким фактором може стати все що завгодно, від переохолодження до стресу.
Хворі кішки протягом 50 днів здатні заразити своїх здорових одноплемінників. Інкубаційний період в обох інфекцій невеликий – від одного до семи днів. А симптоми схожі і повинні насторожити господарів. Насамперед, це підвищення температури, втрата апетиту, кашель і задишка, гнійні виділення з очей і носа.
При кальцивирусной інфекції до цього «букету» можна додати ще й виразки на мові, яснах, губах, іноді на носі. Особливо небезпечно це захворювання для кошенят і молодих котів. Якщо в будинку живе ще й собака, хвилюватися не варто. Це котяча напасти, а людям і собакам вона не передається. Зате про кішечці належить подбати серйозно. Вихованця б’є лихоманка, а температура підвищується до 40-42 °C. У деяких випадках кальцивирус вражає і головний мозок. Під час хвороби у тварини спостерігаються судоми. До симптомів кальцивирусной інфекції відноситься і раптово з’явилася кульгавість. Смертність від цієї недуги дуже висока. Тому якщо ви помітили хоча б частину зазначених симптомів, то необхідно якомога швидше звернутися до фахівця.
Зазвичай в таких випадках ветеринар призначає внутрішньом’язові ін’єкції гентаміцину, а також підшкірні ін’єкції глюкози і ізотонічного розчину. Їх можна змішувати в одному шприці, один раз в день додаючи вітаміни В12 і С. Ін’єкції роблять 4-5 разів на день, до того моменту, поки тварина не почне їсти самостійно. При такому інтенсивному лікуванні із захворюванням вдається впоратися менше ніж за тиждень.
А ось герпес-вірусний ринотрахеїт дуже заразний і може навіть передатися людині. У кішок особливо сильно уражуються органи зору та дихання. Запалені мигдалини, поступово запалення зачіпає трахеї, бронхи і легені.
Так як деякі симптоми нагадують котячу чумка, при інфекційному ринотрахеите обов’язково проводять лабораторне дослідження крові. Зазвичай гостра форма захворювання триває близько 14 днів, після чого хвороба переходить у хронічну стадію. Інфекційний ринотрахеїт небезпечний тим, що в ході захворювання починають виникати і інші хвороби. Тому поставити правильний діагноз складно, і при підозрі на цю хворобу обов’язково слід звернутися до лікаря, який призначить комплексне лікування.
Зазвичай призначаються препарати, що підтримують роботу серця, відхаркувальні засоби та антисептики (йодинол та розчин фурациліну). Ними промивають носову і ротову порожнини тварини. Для видалення гнійних виділень з очей використовують очні краплі «Декта-2» або «Барс». Довгий час у лікарів не було нічого, крім визначених сироваток, які знімали симптоми, але не хвороба. Тепер у кішок з’явився шанс на одужання завдяки сучасним препаратам.
Іноді хворої кішці призначають максидин в поєднанні з фоспренілом і гамавитом, або витафел, або специфічні сироватки проти котячих пикорнавирусов, парвовирусов та вірусу герпесу. Можуть призначатися антибіотики – ампіцилін або тетрациклін.
Ефективність лікування фоспренілом і максидином в поєднанні з симптоматичною терапією при герпес-вірусне ринотрахеите – близько 100%. Це ж поєднання дозволяє впорається і з кальцивирусной інфекцією. Схема лікування залежить від характеру захворювання і інших призначених препаратів, тому не варто займатися самолікуванням, а краще все-таки звернутися за призначеннями до ветеринара.
Якщо ваш котик став відмовлятися від їжі, то 1 або 2 рази на добу рекомендується вводити йому внутрішньовенно або підшкірно ізотонічний сольовий розчин (розчин Рінгера–Локка) і давати вітаміни групи В (можна використовувати вітамінні препарати «Аминовит» або «Витаминол»). Кілька разів в день рекомендується робити внутрішньом’язові ін’єкції антибіотиків широкого спектру дії. Якщо хворіють коти-алергіки, то це ускладнює справу, і доводиться доповнювати лікування антигістамінними препаратами.
Чим раніше ви звернетеся до ветеринара, тим краще. Адже смертність при інфекційному ринотрахеите сягає від 5 до 20%. Саме тому особливо важливу роль відіграє профілактика захворювань, яка передусім передбачає вакцинацію кішок. Не менш важливі для зміцнення імунітету повноцінне харчування та гігієна. Але своєчасну щеплення ніщо не замінить. Адже кішка може вислизнути погуляти в парк і зустрітися там з бродячими «товаришами». А через тиждень доведеться звертатися в клініку… Якщо кішечка не домувальниця, то постарайтеся вигулювати її шлейка, уникаючи контактів з її родичами. Це зменшить ризик для здоров’я.
Саме цікаве Коханим жінкам
Фото: haveseen/Rusmediabank.ru Як добре, що є такий день, коли ми, жінки, повною мірою усвідомлюємо, наскільки ми любимі, дороги і необхідні нашим другим половинкам і нашим близьким!
|
