Казахстан – країна примар

543


Фото: stillfx/Rusmediabank.ru
Казахстан завжди був країною таємниць і загадок. Є у нього свої легенди, не схожі ні на які інші…

Одні пов’язані з далеким минулим, інші представляють собою сучасний міський фольклор, а треті взагалі не підпадають під жодну класифікацію.

Загробні таємниці Алмати

Як і будь-який великий місто, південна столиця Казахстану Алмати (з 1997 року офіційною столицею держави є Астана) обросла власними історіями про привидів. Звичайно, з місцевим колоритом. Так, в одному з банків, розташованих в офісному центрі на перехресті вулиць Сейфуллина і Шевченко, з вересня 2007 року відбуваються загадкові явища. Їх пов’язують з тим, що під будівлею нібито поховано вбита дівчина. Як стверджує банківська служба безпеки, ночами у будинку сам собою починає їздити ліфт, вмикається світло, а на сходах виразно чуються чиїсь кроки. Крім цього, охоронці офісу запевняють, що близько четвертої ранку, на моніторах, розташованих у ліфта, вони кілька разів спостерігали дівчину азіатської зовнішності. Однак при перегляді відеозапису її не виявлялося. А часом на екранах з’являлася вогняна птиця. Пішли чутки про те, що в банку мешкає привид дівчини, яку колись вбили і таємно поховали під будівлею. Після того, як в офісі побували священик і екстрасенс, аномальні явища начебто припинилися…

Щось схоже стало відбуватися у квітні позаминулого року та у магазині косметики, який знаходиться на перетині вулиць Желтоксан і Казыбек бі. Там також спостерігали дух дівчини з чорними волоссям. А робітники-ремонтники, залишалися в магазині на ніч, розповідали, що чули чиїсь крики і плач. На відеокамерах ж іноді було видно темний силует, схожий на дівочий, який спускався по драбині в підвал…

Місцеві жителі не виключають, що в підвалі дійсно можуть мешкати чиїсь душі, адже вдома вже 60 років, за цей час у ньому померло багато людей.

Ще один привид нібито водиться в гаю Баума, де в 1918 році розстріляли єпископа Пімена. Зустрічаються духи і в околицях Алмати. Так, на гірських перевалах подорожнім ніби є привид загиблої альпіністки. Її звуть гірській або Алмаарасанской дівою. Зазвичай вона попереджає людей про небезпеку, яких в горах предостатньо.

Чабанів, пасущим в горах стада, час від часу показується дух «гірського старця». Він пропонує зіграти з ним у шахи. Незалежно від результату гри погодився чекає удача в справах. А з тими, хто відмовляється від партії, незабаром трапляється біда…

Є також історії про дівчат, загиблих у ДТП. Іноді їх духи намагаються зловити на дорозі машину. Втім, таких історій багато по всьому світу.

Чимало в Алмати ходить і розповідей про різних аномальних зонах. Так, недалеко від в’їзду в Великий Алматинський ущелину і в Тургеньском ущелині є «особливі» місця, де вода нібито тече вгору, а машини з вимкненими двигунами самі собою котяться по напрямку до гір.

Існує також легенда про будівництво підземного торгового центру «Алмали» під площею Республіки. З невідомих причин будівництво було зупинено. Кажуть, що при земляних роботах був знайдений склеп, а в ньому кам’яний труну з написами на незрозумілій мові. Запросили групу турецьких дослідників, які порадили не чіпати гробницю. Всю цю історію нібито засекретили. Так чи інакше, міська влада стверджує, що ніякого гробу ніхто в цьому місці не знаходив.

Згубні вогні Тургая

Чимало дивовижних речей розповідають про казахських степах. Так, в Тургайській степу шофери і геологи бачать часом на дорозі яскраве світло, що горить рівномірно, то сильніше розгорається, то гасне, то зовсім зникає. Місцеві казахи кажуть, що це душі померлих, що блукають у своїх будинків-могильників (в таких глинобитних будинках за мусульманською традицією ховають померлих, що в степу вони трапляються на кожному кроці).

Загадкові вогні не так вже нешкідливі, як здається на перший погляд. Справа в тому, що подорожні нерідко приймають їх за фари автомобіля або мотоцикла, їдуть слідом і збиваються з дороги. А «фари», завівши далеко в степ, немов розчиняються в повітрі. Не інакше як масовий гіпноз, чортівня…

Острів-міф

Острів Барсакельмес, нібито існуючий в Аральському морі (в перекладі з казахського — «Підеш-і не вернешся»), славиться тим, що на ньому тече не так, як скрізь. Кажуть, часом люди, пробывшие тут всього кілька років, повернувшись на континент, несподівано виявляли, що минуло кілька десятиліть… Розповідають, що в наші дні кілька людей вийшли прогулятися в море на судні під час туману. За їх розрахунками, прогулянка зайняла всього півгодини. Але коли вони причалили до берега, то з’ясувалося, що їх шукають вже добу. Ходять чутки і про бесследных зникнення людей на цьому острові. За іншими ж чутками, острови Барсакельмес взагалі не існує – мовляв, це вигадка кого з дослідників аномальщины, які теж не чужі гумору…