Фото: Vladimir Korostyshevskiy/Rusmediabank.ru
Звідки взялися» знамениті божества античної Греції? Фахівці вважають, що багато образи були запозичені – зокрема, у архаїчного населення Південних Балкан, а також горезвісних гіперборейців. Не виключено також, що вони були «спадкоємцями» давніх культів…
Культ рожаниць
Культ рожаниць, дуже поширений у праслов’ян в епоху матріархату, знайшов притулок і в патріархальній Греції. Рожаниці являють собою двох богинь (зазвичай мати і дочка), що відповідають за родючість і достаток худоби. У давнину їх могли зображати у вигляді лосих, але згодом вони знайшли людські риси. Відображенням рожаниць у грецькій міфології стали богиня Латона (її називають також Літо або Лато), ось уже два століття ставить в глухий кут дослідників своїм слов’янським іменем, і Артеміда-мисливиця.
Грецька міфологія побічно підтверджує «слов’янську» гіпотезу, розповідаючи, що Латона походить з країни гіперборейців. Вона покинула рідний край, щоб, обернувшись вовчицею, сховатися на острові Делосі, де і вирішилася від тягаря. Артеміда ж міцно пов’язана з образом оленя або лані.
Цікаво, що обидва цих архаїчних божества пов’язані ще з одним звіром, культовим у праслов’ян — ведмедем. На честь Артеміди 24 березня жрицями виконувалися священні танці у ведмежих шкурах. Весь березень (у Греції він звався артемизион) був присвячений Артеміді, так як в цей час ведмеді виходять зі сплячки…
Свята на честь ведмедів носили назву «komoedia» і згодом лягли в основу жанру комедійних вистав. Подібні ведмежі розваги існували і у східних слов’ян, і відзначалися також 24 березня. У Білорусі це свято відзначалося ще в XIX столітті. Його назва – «комоедицы» – дивно схоже з грецьким…
Згідно з міфами, Артеміда сама могла обертатися ланню або ведмедицею. Культ Артеміди був досить жорстоким: він вимагав людських жертв. Між тим, і Латона, і Артеміда відали плодючістю і допомагали в пологах. Як бачите, між культами і античних богинь рожаниць багато спільного.
Загадки імен
Виходячи з цих свідоцтв, вибудовується картина взаємопроникнення культур і спільності архаїчних культів у праслов’ян і греків. Мабуть, найбільш яскраво цю спільність ілюструє культ Аполлона. Це божество володіє різноманітними функціями – Аполлон постає і як суперник Зевса, і як ясновидець, і як ревнитель муз, але завжди зберігає давні атрибути бога-мисливця — лук і стріли, які неминуче наздоганяють норовливих.
Гіперборейці поклонялися святинь Аполлона, а сам великий бог і брат Артеміди щорічно залишав теплу Грецію на півроку, тобто на сезон, не пов’язаний з землеробськими роботами. Ці місяці він проводив в Гіпербореї.
Праслов’янська аналог сучасні експерти знаходять і у самого Зевса-громовержця. Якщо відкинути кінцеву букву імені – «з», то залишається «Зів». Значення слова «зів» добре відомо: «рот», «пащу». Як пам’ятаємо з міфології, Зевса ще немовлям належало бути проковтнутим своїм батьком Кроносом, але мати Рея встигла підмінити його на камінь і таким чином врятувала. Але існує ще одна версія, що зв’язує культ Зевса з чином слов’янського бога Жива. Вважається, що ім’я Живий сходить до праарийскому «Джива» -душа, життя. У слов’ян звук «дж» перетворився в «ж», у греків – в «з»…
Ім’я ж Гери, дружини і одночасно сестри Зевса – також не перекладається на грецьку. Ця богиня відрізнялася ревнощами, мстивістю, запальним і не знають пощади у хвилину гніву вдачею. Відомо, що звук «р» спочатку вимовлявся як «х», з придихом. Зазвичай його просто прибирали. Таким чином, ім’я «Гера» могло бути слов’янами як «Ера» або «Ара». Є підстава припускати, що мова йде про Яру, жіночої іпостасі бога Ярила. Яр – це бурхлива, що б’є ключем через край життєва енергія. Цікаво, що ім’я сина Зевса і Гери — Ареса – містить той же корінь. Це вказує на сутність божества: він могутній, сильний, напористий, лютий, страшний, яким і належить бути богові війни…
Очевидна близькість до праславянскому світу і грецького бога Посейдона. Володар морів і океанів, він єдиний з олімпійських божеств, що має відношення до води, що і виражено в другій частині його імені. «Дон», «дан», «дън» означає більшості мов «річка», «дно», «русло», «вода». Порівняйте: «Дон», «Дніпро», «Дунай», «Дністер», «Йордан»…
Аналіз імен прославлених героїв давньогрецьких міфів також виявляє зв’язок з праслов’янської культурою. Так, головний герой грецької міфології носить ім’я Геракл (Гераклеос). По-грецьки це звучить як «Хераклеос». Перша частина, як вже розглядалася вище, фактично означає «ярий», друга – переклад на грецьку мову слова «слава». Отже, Геракл – це стародавнє слов’янське ім’я Ярослав! Цікаво, що в західних хроніках слов’янський бог Яровит (Ярила) згадувався як Геров…
У свою чергу в імені знаменитого титана Прометея, що вкрав у богів і подарував людям вогонь, присутній слов’янський корінь «мет». Його здавна застосовували в словах, що позначають розумного, прозорливого і швидкого прийняття рішень людини. У наш час він зберігся в застарілих словах «сметливый», «кмітливість»…
Але звідки така подібність? За однією з версій, грецькі і слов’янські культи могли мати єдиний індоєвропейський джерело. За іншою, слов’янська культура могла бути привнесена в Грецію (назва якої ряд дослідників зводять до слов’янського «Гореция», тобто «країна гір») північним сусідом, про що і свідчать міфи самих греків. Особливо це стосується культів полювання і родючості, що виникли ще в часи мезоліту. Так чи інакше, зв’язок між такими різними, здавалося б, культурами цілком очевидна…
Саме цікаве 17 днів для вашого тіла — стаття-тренінг
Навчитися відчувати своє тіло — це перший крок до себе справжньої. Наступний етап — наповнення енергією. Коли ви відчуєте себе наповненою і зумієте втримати...
|
