Гейдельберзький замок є символом німецького міста Гейдельберга. Він височить на північному схилі гори Кенигштуль, на висоті 80 м над долиною річки Неккар, в якій лежить центр міста.
Втім, замок так і не реставровано до кінця після того, як був зруйнований в кінці XVII ст. Проте навіть лежить в руїнах, він і донині приваблює туристів. Тут в різний час побували такі видатні люди, як німецький реформатор Мартін Лютер, письменники Віктор Гюго і Марк Твен, художник Уїльям Тернер…
Від зміцнення до Ренесансу
Вперше згадка про замок зустрічається в архівах за 1214 р., коли він був подарований правителю Пфальца Людвігу I імператором Фрідріхом II. Є припущення, що замок був збудований у кінці XII ст., так як сама назва Гейдельберг відноситься до 1196 р. Спочатку замок будувався як фортеця, що охороняла дорогу в долині Неккара і переправи, що ведуть до прилеглого монастиря Шенау. Довелося йому послужити і в’язницею для антипапы Іоанна XXIII, укладеного сюди в 1415 р.
В кінці XV — початку XVI ст. в епоху правління Фрідріха Людвіга I і V, замок укріпили, оточивши стіною з чотирма масивними круглими баштами. А в XVI—XVII ст. після того, як були збудовані палаци в стилі ренесанс — Оттхайнрихсбау і Фридрихсбау – Гейдельберг перестав бути схожим на фортецю і заблищав розкішшю.
Сад кохання
В 1613 р. черговий власник Гейдельберга, курфюрст Фрідріх V, обвінчався з англійською принцесою Єлизаветою Стюарт. Він так любив свою дружину, що спеціально для неї наказав побудувати крило в англійському стилі і розбити біля замку чарівний сад під назвою Hortus Palatinus. Фрідріх мріяв відтворити людськими руками знаменитий Едемський Сад з Біблії.
Втіленням проекту в життя займалися англійський архітектор і дизайнер Ініго Джонс і французький інженер і вчений Саломон де Косс.
Здійснити ідею курфюрста виявилося не так-то просто. Ландшафт навколо замку був дуже нерівним, і щоб влаштувати тераси для саду, довелося вирівнювати його. Зрештою, була побудована багатоярусна майданчик L-образної форми. Роботи велися з 1614 по 1619 рр.
Сад складався з двох терас, на яких розміщувалися вигадливі альтанки, фонтани, басейни і декоративні гроти. В ньому росли екзотичні рослини, наприклад, апельсинова гай з тридцяти дерев.
Пам’ятками саду були водяний орган, механічні птахи, що імітують солов’їні співи, лабіринти і знаменита статуя Мемнона. Усього цього було достатньо, щоб сад уславився «восьмим чудом світу».
Входом в ці райські кущі служили «ворота Єлизавети», на яких було висічено визнання Фрідріха в коханні своїй дружині.
Зруйнована ідилія
Однак саду так і не судилося бути завершеним. У 1619 р. стався військовий конфлікт між Фрідріхом V і імператором Фердинандом II за володіння короною Богемії. 8 листопада 1620 р. в битві біля Білої Гори поблизу Праги військо курфюрста було розгромлено, і Фрідріх разом з дружиною були змушені відправитися у вигнання.
Під час Тридцятилітньої війни замку було завдано великої шкоди. У травні 1633 р. його захопили шведи. На садових терасах розміщувалися артилерійські знаряддя, з яких обстрілювали місто… Після підписання Вестфальського миру Пфальц перейшов до другого сина Фрідріха V Карлу Людвігу. Але сім’я нового курфюрста переїхала в Гейдельберзький замок тільки в жовтні 1649 р.
У 1688 р. помер син Карла Людвіга, курфюрст Карл II. Після цього французький король Людовік XIV виступив з вимогою передати правління в Пфальці герцогині Єлизавети Шарлотті (часто згадується під ім’ям Лизелотта). Підсумком стало вторгнення французів в Гейдельберг. 2 березня 1689 р. вони взяли фортецю штурмом, підпалили її і підірвали головну вежу.
У 1690 р. новий правитель Пфальца Йоганн Вільгельм спробував відновити замок. Але в травні 1693 р. французи знову штурмували Гейдельберг. На цей раз вони підірвали замок, фактично перетворивши його на руїни.
З часом Гейдельберг став частиною землі Баден, однак нова влада не поспішали його відновлювати. Цим зайнявся на початку XIX ст. французький граф Шарль де Гремберг. 54 року він добровільно наглядав за руїнами, а також склав перший ілюстрований путівник по замку для туристів.
З 1840 року, коли в місто була прокладена залізниця, сюди ринув потік туристів, які бажали помилуватися на історичні руїни. До 1890 р. фахівці підготували план реставрації Гейдельберзького замку. Вірніше, мова йшла про зміцнення його решти частин. Реставрувати вдалося лише частину Фридрихсбау, пошкоджену колись пожежею. З 1897 по 1900 рр. архітектором Карлом Шефером була проведена реконструкція вартістю 520 000 марок.
Традиції і сучасність
Власне, замок являє собою цілий комплекс будівель, що зводилися його власниками протягом багатьох століть. Недарма фрагменти тутешньої архітектури носять назви на честь колишніх господарів – імператора Рупрехта III, а також курфюрстів Людвіга V, Отто і Фрідріха Генріха V.
В цокольному поверсі будівлі знаходиться побудована в
на початку XVIII ст. замкова каплиця, містить у собі елементи готики. Вона особливо популярна у молодят: за рік тут проводиться в середньому близько ста весільних церемоній.
Підвали Гейдельберзького замку знамениті тим, що в них знаходяться найбільша в світі винна бочка, а також Німецький Музей аптеки, де відвідувачі можуть ознайомитися з історією аптечної справи. Серед музейних експонатів можна побачити алхімічні тиглі, банки для відчинення крові і легендарні клистирные трубки…
Щорічно замок відвідують близько мільйона осіб, в основному це приїжджі з США та Японії. Тут влаштовуються свята, вистави та концерти. Ця традиція існує з 1837 р., коли у дворі замку стало звучати хоровий спів і серенади.
Сьогоднішні туристи отримують можливість побачити своїми очима знаменитий сад Hortus Palatinus. Правда, не сам сад, а лише його цифрову копію, відтворену в 2003 р. в європейській Медіа Лабораторії…
Саме цікаве Як зробити будинок затишним
Фото: Paul Maguire/Rusmediabank.ru Ваш будинок може бути новим і старим, меблі – модного або дісталася від бабусі, кімнати можуть бути тісними або вільними.
|
