«Дитячий садок – це жах. Я пам’ятаю, як мене змушували є морквяні запіканки, як діти ябедничали один на одного, а в тиху годину потрібно було лежати і не рухатися, роблячи вигляд, що спиш! Я твердо вирішила, що не віддам своїх дітей в сад. Але, може бути, я не права, і вони в садочку будуть краще розвиватися?» На питання мам відповідає педагог Дмитро Тюттерин.
– Мені Митьку шкода страшенно. Він такий домашній, такий мамсик, – говорить Наташа на дитячому майданчику іншій мамі, поки Митька і її дівчинка возяться в піску. – Я ж пам’ятаю, як я плакала, коли мене віддали в садок. Мама каже, вихователі скаржилися, що я сідала в роздягальні під дверима і годинами чекала маму. А не виходити на роботу не можна, і так всю втратила кваліфікацію. І вчотирьох на одну офіцерську зарплату теж якось…
– Не знаю, у нас такий гарний садок, – замислюється інша мама. – І басейн, і пісні вони співають, і всякі творчі заняття. У мене і на половину цього ні фантазії, ні можливостей не вистачає.
Наташа зітхає.
У багатьох з нас збереглися спогади про дитячому садку, причому самого різного роду. Хтось пам’ятає кашу з грудками і те, як відзначилися укладали спати під портретом Леніна, а хтось- улюблену виховательку, і досі підтримує дружбу з одногрупниками.
На жаль, при вирішенні питання про те, чи віддавати дитину в дитсадок чи ні, батьки орієнтуються насамперед на власний досвід, а це неправильно. Ваш досвід – не досвід вашої дитини. З того, що ви відчували себе в саду покинутим і самотнім, зовсім не випливає, що вашої дитини спіткає та ж доля. І навпаки, якщо ваші спогади про садку пофарбовані виключно в теплі тони, не факт, що ваш син або дочка теж полюбить його. Вибір слід робити зважено, свідомо і без емоцій, скрупульозно підсумовуючи всі плюси і мінуси.
Плюси домашнього виховання
Не секрет, що кожна дитина розвивається індивідуально. При цьому в чомусь він виявляється успішніше однолітків, а в чомусь відстає від них. Будь-яка робота в групі – свого роду прокрустове ложе: дитина змушений працювати в темпі групи, а отже, гальмувати там, де цілком міг би розігнатися, і пропускати те, чого зрозуміти не встиг. Розвиваючи дитину вдома, ви можете працювати в зручному для нього темпі, що набагато ефективніше.
При цьому, вибираючи домашню освіту, ви отримуєте вільний графік – немає необхідності щодня вставати ні світ ні зоря і кудись їхати, незважаючи на погоду. Можна дочекатися, поки дитина прокинеться у всіх сенсах і вже після почати з ним працювати. Втім, це ж і своєрідні «граблі». Регулярне відвідування садка все ж дисциплінує, причому не тільки дитини, але і його батьків.
Ви купуєте дитині ті іграшки, які вважаєте за потрібне, виключивши, наприклад, з його ігрового «раціону» Людини-павука або дитячі гральні карти (є й такі).
Звичайно ж, краще і смачніше мами ніхто не нагодує! Особливо це важливо в тому випадку, якщо дитині передбачені обмеження щодо харчування, наприклад, при харчовій алергії. Проте це правило діє, якщо мама розуміє, яку саме харчування насправді необхідно її дитині, а не ростить Пончика і Сиропчика з казок Носова.
Очевидно, що вдома безпечніше, до того ж у садочках діти часто хворіють, заражаючи один одного.
А ось ще один з найбільш, мабуть, вагомих доводів на користь перебування дошкільника в стінах будинку: тут поганому не навчать! Причому, переконаний, що в першу чергу варто побоюватися того, що скажуть дитині в садочку не діти, а дорослі. Дорослі бувають різними, тим більше що у сфері дошкільної освіти сьогодні відчувається брак кадрів. Побіжно кинуте втомленим вихователем образливе слово може серйозно травмувати малюка аж до розвитку неврозів, енурезу або заїкання.
Однак при цьому батько, що залишився з дитиною вдома, повинен усвідомлювати, що він «вийшов на роботу» одночасно в якості вихователя, вчителя і медичної сестри. І відповідальність за всебічний розвиток сина або дочки лежить виключно на ньому.
Плюси дитячого садка
Чи знаєте ви, в якому віці дитина повинна навчитися рахувати до п’яти? Скільки калорій в день з’їдати? Скільки фізичного навантаження йому належить? Як підібрати меблі по зростанню і що станеться, якщо цього вчасно не зробити? У дитячому садку відповіді на ці та подібні їм питання давно відомі. Важливий і фактор соціалізації: дитина повинна навчитися знайомитися з ровесниками, грати з ними, взаємодіяти в групі, чути і виконувати вказівки дорослих. Він повинен навчитися відстоювати свої інтереси і навчитися підкорятися і, головне, зрозуміти різницю між першим і другим. Всі ці життєві навички схоже навичкам водіння автомобіля – тільки за партою їх не освоїш.
Іноді батьки роками можуть битися над якоюсь банальною побутовою проблемою, а дитина, прийшовши в садок, за лічені дні справляється з нею. Так, наприклад, в яслах діти дуже швидко звикають до горщика, починають самостійно одягатися і їсти. Все, що було потрібно, це трошки по-іншому поставити дитині завдання. Найбільш яскравим прикладом того, що з боку проблема бачиться простіше, є мама, яка тільки віддавши трирічного сина в садок, з подивом дізналася: виявляється, давно вже можна було не перетирати йому всю їжу в пюре. Вона була цілком адекватною і розумною жінкою, просто продовжувала діяти за інерцією.
Крок вперед більше кроку назад
Якщо і в сім’ї все добре і садочок хороший, то адаптація дитини займає в середньому півтори-два тижні. Пам’ятайте, однак, що в цей період діти часто хворіють, а їхній інтелектуальний розвиток може не тільки сповільнюватися, але навіть відкочуватися назад, немов дитина мріє повернутися в той вік, коли мама ще не залишала його з чужими людьми. Ось кілька простих правил прискорення і пом’якшення процесу адаптації:
1. Ніколи не брехати! Дитина відправляється не «в гості» і не в якесь «чарівне місце» – він йде в дитячий сад. Адже якщо він зрозуміє, що ви його обдурили в цьому питанні, то де гарантія того, що ви не обманювали його, обіцяючи повернутися за ним? А страх залишитися одному – один з найсерйозніших дитячих страхів.
2. Задовго до початку відвідування дитячого садка синхронізуйте режим дитини з садовським режимом.
3. Якщо вас все ж таки не залишають якісь тривоги і побоювання, ні в якому разі не діліться ними з дитиною. Навіть виду не подавайте!
4. Пам’ятайте, що в перші кілька днів ви в будь-якому випадку маєте право перебувати в садку разом з дитиною.
5. У перший раз залишайте дитину в саду не більше ніж на два або три години. Неприпустимо «кидати» його одразу на весь день!
6. Спочатку приводьте дітей в сад до часу прогулянки. І чому багато радять приводити дитину неодмінно з ранку? Вранці, як правило, одні режимні фази змінюються іншими. Дитині і без того важко і страшно, а тут ще перед ним виникає купа незнайомих і незрозумілих правил.
7. Прощаючись, не забудьте запевнити дитину в тому, що неодмінно повернетеся за ним і постійно повторюйте, що ви його любите.
8. Йдучи, прощайтеся з дитиною легко і швидко. Довге прощання зі стурбованим виразом обличчя викличе у вашого сина або дочки тривогу, а то й паніку.
9. Дайте дитині з собою його улюблену іграшку, яка буде зігрівати його серце.
10. Повідомте виховательці пестливе ім’я дитини, розкажіть про його домашнього життя, взагалі заздалегідь познайомтеся з персоналом дитячого садка.
11. Не плануйте на період адаптації щеплення, відвідування стоматолога та інші медичні процедури, що травмують дитячу психіку.
12. Не сваріть дитину за погану поведінку! Ви ж дорослі люди і не можете не розуміти того, що це не він, а його адаптація вередує і упирається.
13. У вихідні та святкові дні дотримуйтеся дитсадівського режиму.
14. Будинки пограйте з дитиною в дитячий сад, причому якась з іграшок нехай виявиться їм самим. Поспостерігайте над тим, що робить ця іграшка, про що говорить, разом з дитиною допоможіть знайти їй друзів і вирішуйте проблеми вашого малюка через неї, орієнтуючи гру на позитивні результати.
“Душа дитини” (Видавництво Нікея, 2014 рік)
У цій книзі зібрані 40 питань батьків і відповіді 28-мі експертів, серед яких є і професійні психологи, і педагоги, і священики, і багатодітні батьки. Безумовно, дитячо-батьківські відносини не обмежуються цими 40 питаннями, але особисті поради та маленькі секрети, якими діляться експерти, допоможуть батькам краще зрозуміти й відчути своїх дітей, а, можливо, навіть попередити виникнення труднощів і конфліктів у стосунках з дітьми.
Посилання по темі:
Діти будуть їздити в садок на спеціальних автобусах
