Дитяча депресія: поради та рекомендації

105


Фото: Samantha Ireland /Rusmediabank.ru
Депресія — це типова хвороба дорослої людини, втомленого від роботи і знаходиться під вантажем повсякденних проблем. Так вважає чи не кожен. Насправді це не так.

Як не дивно, але депресією можуть страждати і діти, причому не тільки підліткового віку, коли дитина дуже вразлива і критично реагує на навколишні події, але і в дитячому віці.

Як же розпізнати, чи є у вашої дитини депресія або ж це просто звичайна зміна настрою? А головне — як від цього позбутися?

Ясельний і дошкільний вік

Для кожного вікового періоду прояву депресії будуть відрізнятися. В ясельному і дошкільному віці явною ознакою депресії є втрата апетиту і зниження ваги, а також втрата інтересу до улюбленого заняття: дитині не хочеться грати, йому нудно там, де раніше було весело.

Часто діти, які страждають депресією, вимагають до себе уваги більше, ніж зазвичай, кажучи «Мамо, візьми мене на руки. Поколиши мене».

Молодший шкільний вік

У молодшому шкільному віці все трохи інакше, з’являється загальна млявість. Дитині не хочеться ходити на прогулянки ні одного, ні з ким би то не було ще, з друзями йому нецікаво вчитися складно і взагалі не виходить. Він може днями сидіти, дивлячись телевізор, просто тому, що щось потрібно робити, а нічого не хочеться. Одна і та ж книга перечитується кілька разів, але задоволення не доставляє.

Також дуже часто від дитини в депресії можна почути, що у нього болить голова, живіт або ще щось. Але пішовши до лікаря, він і батьки дізнаються, що все нормально, немає ніяких патологій, викликають біль і неприємні відчуття. Але найдивніше те, що жоден анальгетик не знімає болю. Це і є явною ознакою того, що проблема не в фізичному стані.

Навіть якщо ніякого захворювання немає, дитина починає придумувати собі цілу купу хвороб та болячок, причому часто смертельних, про які він нічого не знає, та і взагалі погано розуміє, що це, але просто чув від дорослих. Його починають відвідувати похмурі думки: «А раптом я помру?», «А що, якщо мої батьки помруть, а я залишуся зовсім-зовсім один?», «А раптом війна, і всі помруть, а я живий? Як я тоді виживу??? Що буду робити?!».

Дуже часто при депресії спостерігається безсоння. Дитина може годинами лежати в темряві, не закриваючи очі. Про це складно дізнатися, так як в більшості випадків він не кличе батьків і не скаржиться на те, що не може заснути.

Підлітковий вік

Чим ближче до 12-13 років, тим частіше і яскравіше проявляються дратівливість і агресія. Побачивши по телевізору або чули по радіо про який-небудь подію, така дитина може зі злістю вигукнути: «Так їм і треба!». Хоча, з іншого боку, з-за безпричинного смутку і чутливості у дитини може з’явитися навіть жалість до неживих предметів.

Але головна ознака — це тривалість всіх цих ознак в сукупності. Дитяча депресія може тривати від 1-3 місяців до 3 років.

Так із-за чого виникає депресія в дітей? Що цьому сприяє?

Проблем може бути як одна, так і декілька:

• Зміна звичної обстановки, переїзд у нову квартиру, в інше місто.
• Перехід в іншу школу, зміна класного керівника або розформування групи дитячого садка/класу.
• Несправедливе ставлення, неадекватне або невиправдане покарання.
• Смерть члена родини, друга, домашнього вихованця.
• Розлучення батьків або нервова і скандальна обстановка в сім’ї.
• Розлука з ким-небудь з батьків, відлучення від матері, особливо в дитячому віці.
• Важка хвороба когось із близьких.
• «Заразна депресія»: наприклад, депресія у матері передається дитині через її пригніченого, відчуженого або агресивної поведінки і настрою.
• Гормональні зміни під час статевого дозрівання.

Якщо з причинами та ознаками дитячої депресії все зрозуміло, то як її лікувати?

Говорити про попередження депресії, думаю, не має сенсу: знаючи можливі причини її виникнення, нескладно зрозуміти, як її уникнути. До кожної дитини треба ставитися з повагою, враховуючи його розвиток і можливості. А сім’я повинна дарувати спокій, надійність і затишок.

Залежно від ступеня і тяжкості депресії різняться і методи її лікування. Це і психологічна допомога, і медикаментозне лікування. Можливо, знадобиться сходити до психолога не тільки дитині, але і всій родині – фахівець допоможе зміцнити самооцінку дитини і дасть пораду, як розібратися з проблемами всередині родини, покращити клімат у ній, порекомендує, якими саме способами варто налагоджувати контакт з малюком. Звичайно, не можна забувати, що лікування може зайняти досить багато часу.

Пам’ятайте, що найголовніше – це що дитина повинна зростати серед тих людей, які будуть його розуміти і приймати таким, який він є. Любіть своїх дітей!