День, коли чорному коту щастить

535


Фото: hannadarzy/Rusmediabank.ru
Всі ми знаємо заяложену фразу про те, що тварини – брати наші менші. І правда: як можна не любити пухнасті грудочки, які відповідають нам взаємністю! Однак є в нашому світі одна несправедливість, яка отруює життя принаймні одним представникам вусатих-смугастих – чорним кішкам. Чого вони тільки не чують в собі слід тільки тому, що народилися «неправильного» кольору! Добре, що на світі є добрі люди, які навіть придумали свято в честь захисту чорних котів і кішок. Здивовані? Тоді знайомимося з нашою статтею нижче.

Історія свята

Навряд чи на планеті знайдеться ще одне подібне істота, яка на власній шкурі відчув всю «принадність» людської ненависті. «Ворона масть» кішок досі неодмінно асоціюється у народів різних країн з хворобами, нещастями, підступами нечистої сили… Зрозуміло, подібні переслідування не мають під собою розумного пояснення. Але сила забобонів настільки сильна, що досі люди вважають за краще не зустрічатися ніс до носа з чорною кішкою, а то і наносять каліцтва ні в чому не винним тваринам.

Хто ж стане на захист бідних створінь? Це вже зробили італійці, які 17 листопада 2007 року вперше відзначили День захисту чорних котів. Італійські активісти Асоціації з захисту прав тварин не могли залишатися осторонь, коли дізналися про шокуючих даних: лише в одній столиці за рік пропадають близько 15000 кішок з чорним забарвленням! До того ж притулки для домашніх тварин оприлюднили офіційну інформацію, мовляв, чорних кошенят не поспішають забирати з «сиротинців». Зрозуміло, борці за «тваринну» справедливість тут же взяли нещасних під свою опіку. Сьогодні вони не тільки привертають увагу громадськості до цієї проблеми, але й нагороджують тих, хто проявляє співчуття до чорним кішкам, чия провина полягає лише в «неправильному» забарвленні шкурки.

Звідки ростуть ноги, або Історія забобону

Чорні кішки – іноземки за походженням і мають фінікійські коріння. До речі, в давньому Єгипті вони були в пошані і вважалися храмовими тваринами. «Корисна» забарвлення шерсті, яка дозволяла бути невидимою в темряві, допомагала успішно полювати на дрібних гризунів і забути про почуття голоду, що призвело до сплеску народжуваності кішок кольору ночі.

Особливого розквіту плодючість тварин досягла в середні століття, де в той же час почалася справжня «полювання на відьом»: у змові з нечистою силою підозрювалися все і вся. І як було не потрапити в немилість чорній кішці, яка невидимкою рухалася під покровом темряви, а її єдиним розпізнавальним знаком були гарячі очі? У народі закріпилося переконання, що ці тварини – посібники самого диявола, і, переходячи дорогу, вони немов відсікають людини від мирського життя і захоплюють в потойбічний світ.

Люди настільки повірили в цей забобон, що почали повсюдно винищувати «вороних» кішок. Помилкова погана слава нещасних тварин докотилася і до наших днів. Не останню роль тут зіграли твори класиків світової літератури, які активно експлуатували образи чорних котів – Едгара По і Михайла Булгакова.

Пара слів на захист чорних кішок

З забобонами начебто розібралися: вони не мають під собою ніякого розумного пояснення. Однак ніхто не буде сперечатися, що чорні кішки – самі загадкові і дивні представники сімейства котячих. І правда – вони володіють високим імунітетом і стійкістю до хвороб.

Крім того, кожна кішка кольору ночі – яскрава індивідуальність, якій притаманний виражений характер, собача відданість господареві, надзвичайна кмітливість і хитрість.

Ці тварини вже давно заслужили славу «громовідводів» для людей: їх власна енергетика «вище середнього» здатна забирати у годувальника негативну енергію і захищати від пристріту і псування.

Якщо перейти до більш земних турбот, то чорні кішки – природжені бійці і неперевершені крысоловы. При першій же нагоді вони продемонструють вам свої якості, принісши «в подарунок» трофей або розігнавши від будинку не тільки чужих котів, а й собак.

Ще в середньовіччі поширеною була думка: якщо на кішці вугільного відтінку знайдеться хоч один волосок білого кольору, нещасна буде врятована від неминучої загибелі. Сьогодні вчені солідарні в думці: справжніх чорних кішок практично не залишилося у природі. Це означає лише одне: якщо вам дорогу перебігли Барсик або Мурка «не з тим» кольором шерсті, в 99% випадків на тваринний знайдеться мінімум одна-єдина біла ворсинка. А якщо ви той «щасливчик», якому вдалося ніс до носа зіткнутися зі справжньою чорною кішкою? Не поспішайте плювати через ліве плече, схрещувати пальці і чекати нещасть. Досить згадати, що у моряків, наприклад, чорні коти і донині асоціюються з успіхом в плаванні. А хіба можна не вірити тим відчайдушним, що на своїй шкурі регулярно відчувають безчинство хвиль і сподіваються лише на Божу милість?

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА

ВИБІР РЕДАКТОРА

ПОПУЛЯРНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

ПОПУЛЯРНА КАТЕГОРІЯ

© Европарфум - При копіюванні матеріалів посилання на сайт обов'язковеv