Чи існують русалки?

53


Русалок, здавалося б, можна з упевненістю віднести до галузі фольклору. Хто в здоровому глузді і твердій пам’яті здатний повірити в наявність істот, що представляють собою напівлюдини-полурыбу? Але чому про них складено так багато легенд? Може, не все так просто?

Русалчині озера

Повідомлення про зустрічі з русалками або істотами, схожими на них, зустрічаються з давніх часів. У давнину говорили про русалок різне: що вони заманюють подорожніх у воду і тонуть; що вони здатні викликати у людей галюцинації; що тим, хто викликає у них симпатію, вони допомагають, а тих, хто прийде їм не по душі, гублять. Саме така історія описана в «Травневої ночі» Гоголя…

Русалок ніби можна побачити в місячну ніч, вони граються у воді і сміються. Іноді звучать розповіді про те, як русалки ночами перетворюються на звичайних дівчат, що виходять із води і водять хороводи…

У світі багато річок, озер і ставків, де нібито водяться русалки і де можна їх побачити, а також почути їх спів або сміх… Наприклад, біля британського узбережжя півострова Корнуолл, в районі бухти Фалмут, за свідченнями місцевих жителів, часто виринає з води русалка, якій дали ім’я — Зеннор. В нашій Вітчизні таких «русалочьих» місць ще більше. Наприклад, це знамените Плещеево озеро біля Переславля-Залеського, а також Хаборовский вир на Ярославщині, неподалік села Кукобою.

Розповідають також, що неподалік від підмосковної Шатури колись лежало невеличке озерце. Називали його по-різному – хто Горюн-водицею, хто Печаль-озером, хто Бездонним. Ще в стародавні часи казали, що відбуваються там всякі чудеса. Ніби дерев’яні предмети в тому озері тонуть, а не плавають, а вода звідти може сама собою закипіти в казанку. Ніякої живності в тому озері не водилося. Зате жили там русалки. Заманювали вони вогниками самотніх подорожніх. Ті йшли на світло, а опинялися на березі озера. Русалки відводили їм очі і заманювали на дно.

А ще придумали злі пустунки забаву – перетворювали воду озерну в срібло і обіцяли багато обдарувати своїх жертв. Тільки знайшовся один босяк, голь перекатная, і за порадою знаючої людини кинув у воду мішок з осиковим хрестом. І після цього зникли русалки, та й саме озеро в одну ніч кудись поділося…

Факти і очевидці

Існує маса нібито правдивих історій про контакти з русалками. Розповідають, що один житель Придністров’я, відправившись рибалити, знайшов на піску жінку з риб’ячим хвостом: зріст близько півтора метрів, білошкіру, з зеленувато-сірими волоссям, схожими на водорості, дуже красивим обличчям і очима без зіниць… Рибак відніс русалку до себе додому, де вона померла. Після цього у хлопця почалися дивні бачення.

Мертву русалку бачили і інші селяни, заглядывавшие в оселі рибака. Через два дні той поховав її у лісі під деревом, і галюцинації припинилися…

Ще одне підтвердження існування русалок наводить російський співак В’ячеслав Єськов (група «Прем’єр-Міністр»). Разом зі своїм другом Олексієм Чумаковим він відпочивав на запрошення в урядовій резиденції Крупенино в Білорусії. Якось друзі вирушили на ставок порибалити. І раптово на гачок потрапило тіло величезних розмірів. Єськов спробував витягти, як він думав, велику рибину, але та ніяк не піддавалася, тягне волосінь до дна…

Потім стали тягнути улов удвох, однак «риба» просто порвала волосінь. На мить вона показалася з води, і В’ячеслав так і застиг з відкритим ротом: перед ним постало якесь незвичайне істота, начебто напівлюдина-полурыба, довжиною близько 1,5 м. Розглянути його як слід рибалки не змогли. Човен похитнулася, і вони опинилися у воді. Ледве допливли до берега. Вже не намагалася русалка помститися і втопити? – розмірковував потім співак. Адже відомо, що русалки і так ставляться до людей не надто лояльно. А тут королеву ставка ще мали нахабство підчепити на гачок!

Сенсація чи підробка?

Зовсім недавно фахівці з Лінкольнского та Кембриджського університетів (Великобританія) досліджували мумію людиноподібної істоти з риб’ячим хвостом, яка зберігається в Музеї міста Бакстон і відома під ім’ям Бакстонской русалки. Висновок категоричний: експонат є підробкою, хоча для її виготовлення застосовувалися справжні останки людини і риби.

Про це диво-юде стало відомо в XIX ст. У русалки був і «самець», з яким вона до 1982 р. ділила одну вітрину в лондонському Інституті історії медицини. Але потім русалку відправили в Бакстонский музей, а «русала» залишили в Лондоні. Зараз їх знову збираються возз’єднати в Бакстоне для подальших досліджень.

Перша експертиза, зроблена вченими, однозначно показала, що мумія – підроблена. Ребра її виявилися виготовлені з дроту, а верхня частина тулуба – частково з дерева. Правда, у істоти виявилися людські волосся, шкіра і зуби, і дійсно риб’ячий хвіст.

За словами дослідників, такі «сувеніри» привозили в позаминулому столітті зі Сходу, найчастіше з Японії. Багато хто вірили, що це справжні мумії русалок. Так чи інакше, товар добре розходився, так як вважалося, що подібні речі приносять їх власникам удачу…

Отже, питання про те, чи існують насправді русалки, продовжує залишатися відкритим. Можливо, не всі вони «підроблені», і мова йде все ж про якихось невідомих науці тварин, яким людський поголос приписує вигляд містичних водяних дів… Час покаже.