30 травня – День емансипації

581


Фото: Elena Vagengeim/Rusmediabank.ru
30 травня в Європі відзначається міжнародний День жіночої емансипації.

Існує припущення, що ця дата обрана з-за Жанни д’арк, яку стратили 30 травня 1431 року. Ця героїчна дівчина перевершила багатьох чоловіків, як у військовій справі, так і в дипломатії.

А 30 травня 1932 року в Німеччині був прийнятий «закон Про юридичне становище жінок-чиновників».

Слово «емансипація» за однією з версій походить від латинського “emancipatio” і позначає втрату різного роду залежностей, припинення дії обмежень, придбання адекватних прав і обов’язків. За іншою версією, від латинського дієслова “emancipare” — звільняти дитину від батьківської влади. А в більш широкому сучасному розумінні – це набуття жінкою рівноправності з чоловіками в суспільному, трудового і сімейного життя. Цей термін також передбачає право жінок на освіту, роботу на будь-якій посаді, на отримання рівної з чоловіками зарплати і на право обирати і бути обраною у державні або муніципальні органи влади.

Прагнення жінок до зрівняння прав обох статей природно. Адже всі люди народжуються рівними між собою. І багатовікове підпорядкування жінок чоловікам було засновано на грубій силі.

Після того, як у світі з’явилася декларація прав людини, Олімпія де Гуж сформулювала «декларацію прав жінки». Вимоги її були як раз в активному і пасивному виборчих правах і допущення жінок до всіх посад. У часи Конвенту у Франції жінки брали участь в клубах і дебатах. Ними були засновані такі жіночі клуби, як «Amies de la constitution», «Femmes republicaines» та інші, жінки мали можливість захищати свої права у спеціальних газетах. Були пропозиції жінкам носити чоловічий одяг, щоб не було зовнішнього відмінності статей.

30 жовтня 1793 р. Конвент постановив позбавити жінок права мати свої зібрання і закрити жіночі клуби. Емансипація відступила, але не здалася і чекала своєї години. За часів липневої революції 1830 року жіночий питання відродився, і саме тоді з’явився термін “emancipation de la femme”. Однак більш реальні цілі стали ставити перед собою прихильники емансипації під час лютневої революції 1848 року, коли до парламенту надійшла пропозиція надати виборчі права жінкам. Так що до половини XIX століття феміністичний рух, незважаючи на свій розвиток, чого добився.

Перший успіх відбувся в 1892 році, коли жінкам-робітникам було надано право голосу на добровільних третейських розглядах з роботодавцями. Пізніше багато політичні діячі як жіночої, так і чоловічої статі вказували на те, що слабкість жіночої статі походять від неправильного виховання дівчаток і з-за помилкового положення жінок у суспільстві. В першу чергу – це економічна залежність жінки від чоловіка. В Англії з’явився перший союз для заохочення жіночого промислового праці, потім стали з’являтися і інші подібні спільноти.

У XIX столітті з’явилася ідея виховувати і навчати хлопчиків і дівчаток у школах разом. У Німеччині Т. фон-Гиппель запропонував однакову одяг для дітей обох статей та дванадцятирічного віку. У 1869 році самостійним (незаміжніх), платять податки жінкам було надано право активної участі в муніципальних виборах. Так емансипація покрокувала по планеті.

У Новій Зеландії вже з 1893 року всі місцеві жительки не молодше 21 року мали виборчі права. У наступному, 1894 році такі ж права отримали жінки Південної Австралії.

А в США в одному з найбільших штатів, в Техасі “День емансипації” відзначають 19 червня. Це офіційне державне свято. Підставою для встановлення саме цієї дати стало звільнення афроамериканського населення Техасу від рабства в 1862 році. Тому свято 19 червня також називають “Днем свободи” або Juneteenth – від англійського June – червень і nineteenth – дев’ятнадцятий. Відзначають це свято чоловіки жінки разом. І треба визнати, що в Північній Америці спочатку становище жінки було набагато краще, ніж у Європі. Вважається, що, оскільки довгий час жінок в більшості місцевостей в Штатах було набагато менше, ніж чоловіків, особливо цінували і вони користувалися більшою свободою, незважаючи на свій сімейний стан.

Минав час, і в кінці 1960-х років з’явилося рух за рівноправність жінок, назване фемінізмом. Тут вже у багатьох чоловіків волосся встало дибки. На жаль, деякі відгалуження фемінізму дійсно проповідують чи не ненависть до чоловіків і заклик будувати світ без них.

Це, звичайно, занадто. Тому що чоловік і жінка – це все-таки пара. Жінкам так само незатишно без чоловіків, а чоловіки без жінок. Звичайно, переважна більшість жінок в наш час стали самостійними, матеріально здатними обходитися без чоловіків. Але у любові, у створенні сім’ї без чоловіка не обійтися. Не в захваті я від західних норм, коли чоловікові не можна відкривати перед жінкою двері, подавати їй пальто і, боронь боже, поцілувати руку. Особисто мене всі ці знаки уваги не принижують, а, навпаки, підносять. Думаю, так само вважають і більшість російських жінок.

Ще мені здається, що жінку не прикрашають чоловічі звички, тим більше найгірші з них, такі, як лайка, куріння, зловживання спиртним. Так і чоловічий стиль роботи не дуже-то підходить жінці.

Адже жінки ближче до природи, їм дано бути більш чуйними, мудрими, і навіть їх сила може бути м’якою.
Психологами помічено, що в тих колективах, де жінка-начальник задіює жіночі якості, такі, як дипломатія, уміння слухати, заохочувати, справи йдуть набагато краще, ніж у тих організаціях, де начальник орієнтується тільки на командний метод і грубість.

До того ж кажуть, що не за горами емансипація чоловіків. Багато з них вже зараз хочуть рівних прав з жінками стосовно дітей, можливості їх виховання та опіки над ними.

І все-таки бути жінкою – привілей. Головне – щоб ми, жінки, самі про це не забували. Так, багато хто з нас освоїли чоловічі професії, і в армії служать, і в космос літають, але нехай все-таки, незважаючи на всі завоювання емансипації та фемінізму, чоловіки дарують нам квіти, співають серенади і нас носять на руках.

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА

ВИБІР РЕДАКТОРА

ПОПУЛЯРНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

ПОПУЛЯРНА КАТЕГОРІЯ

© Европарфум - При копіюванні матеріалів посилання на сайт обов'язковеv